В Україні вже стартувала масштабна перевірка готовності населених пунктів до осінньо-зимового періоду 2026–2027 років. Громади по всій країні отримали доручення оцінити стан критичної інфраструктури, тепломереж і визначити найвразливіші точки ще до настання холодів. За даними віцепрем'єр-міністра з відновлення Олексія Кулеби, станом на середину червня середній рівень виконання планів стійкості по країні становить лише 40%.
Найактивніше перевірки тривають у Києві, Харківській, Дніпропетровській та Одеській областях — регіонах, які минулої зими найчастіше потерпали від російських атак на енергетику. У столиці темпи підготовки уряд визнав недостатніми, тож 18 червня Кабінет міністрів ініціював розгляд цього питання на засіданні Ради національної безпеки і оборони. Окремо Києву додатково виділили 2 мільярди гривень на захист критичної інфраструктури та розвиток резервних джерел теплопостачання.
Найбільше занепокоєння викликають будинки, де для обігріву використовується виключно електрика. Через постійні атаки на енергосистему ризик зимових блекаутів залишається високим, а отже — такі помешкання можуть опинитися у критичній ситуації. За оцінками Міністерства енергетики, в окремих районах Київської, Львівської та Харківської областей частка домогосподарств з електроопаленням сягає 25–30%, що робить їх надзвичайно вразливими в разі тривалих відключень світла.
Що саме перевіряють
Під час інспекцій оцінюють забезпеченість резервними джерелами живлення лікарень, шкіл, дитячих садків, соціальних установ. Окремо аналізують стан котелень, тепломереж і трансформаторних підстанцій. За словами Кулеби, теплокомуненерго вже підготували до роботи понад 2,5 тисячі котелень та майже 3 тисячі кілометрів тепломереж, на що спрямували понад мільярд гривень.
Уряд також виділив 3 мільярди гривень із резервного фонду на встановлення 216 блочно-модульних котелень по всій країні, зокрема у Києві. Ці котельні зможуть працювати автономно навіть за повної відсутності централізованого електропостачання. Крім того, громадам доручили скласти списки домогосподарств, які повністю залежать від електроопалення, і напрацювати для них механізми підтримки — від пунктів обігріву до резервних генераторів для багатоквартирних будинків.
Чому це важливо саме зараз
Досвід попередньої зими показав: російські удари по енергетичній інфраструктурі здатні залишити без світла й тепла цілі регіони. У деяких містах Донеччини та Харківщини люди сиділи без опалення по кілька діб поспіль, коли температура опускалася нижче -10°C. Щоб уникнути повторення такого сценарію, перший етап будівництва захисних споруд для критичної інфраструктури мав завершитися ще до 1 червня, а повну готовність усіх об'єктів планують забезпечити до 1 жовтня 2026 року.
До старту опалювального сезону кожен об'єкт критичної інфраструктури має бути готовий працювати в умовах блекауту. Це стосується не лише великих міст, а й найменших сіл — там, де немає централізованого теплопостачання, ситуація ще складніша. На підготовку освітніх закладів уряд окремо спрямував 2,3 мільярда гривень: школи та дитсадки мають отримати системи резервного живлення, щоб навчальний процес не переривався навіть в умовах відключень.
Раніше портал Знай повідомляв, нові тарифи на комуналку: що побачимо у платіжках з 1 липня.
Також наш портал інформував, тарифи на воду злетіли до рекордних позначок: де платять найбільше.
