У вівторок, 23 червня, Православна церква України вшановує пам'ять святої мучениці Агрипини. Це ім'я мало що говорить сучасним українцям, а тим часом наші предки надавали цьому дню величезного значення. До переходу ПЦУ на новоюліанський календар у 2023 році Агрипинин день припадав на 6 липня за світським календарем — саме напередодні Івана Купала. Тепер усе змістилося, і 23 червня набуло подвійного сенсу.
Ким була свята Агрипина і чому її день вважали особливим
Свята Агрипина жила в Римі в III столітті й зазнала мученицької смерті за віру в часи жорстоких переслідувань християн. У народній традиції її образ тісно переплівся з дохристиянськими віруваннями: Агрипину називали «Аграфеною Купальницею», а �ї день вважали початком підготовки до купальських обрядів. Господині обов'язково милися в лазні, парили віники з цілющих трав, а молодь починала збирати квіти для майбутніх вінків.
Переддень Купальської ночі: що змінив новий календар
Після календарної реформи ПЦУ свято Різдва Івана Хрестителя, з яким історично збіглося народне Купало, перемістилося з 7 липня на 24 червня. 23 червня стало безпосереднім передднем великого свята. У церковній традиції це день суворої підготовки: віряни завершують останні приготування, дотримуються посту та уникають гучних розваг.
Триває Петрів піст (до 28 червня), тож 23 червня на столі не повинно бути м'яса, молочних продуктів та яєць. У вівторок дозволена риба, однак від надмірних застіль краще утриматися.
Що категорично не можна робити 23 червня
Народна традиція сформувала чіткий перелік заборон цього дня. Наші пращури вірили: 23 червня не можна позичати гроші — разом із ними з дому піде достаток. Не варто сваритися з рідними, особливо з матір'ю — конфлікт затягнеться надовго. Заборонялося виносити сміття після заходу сонця, щоб не вимести з оселі щастя. А от найцікавіше табу стосувалося води: цього дня не можна було купатися у відкритих водоймах без особливої потреби — вірили, що вода ще «не освячена» Купальським вогнем.
Що радять зробити: традиції, які варто згадати
23 червня здавна присвячували збору лікарських трав. Вважалося, що саме напередодні Купала рослини набирають найбільшої цілющої сили. Господині заготовляли звіробій, м'яту, ромашку, деревій. Увечері обов'язково вмивалися настоями із цих трав — для краси та здоров'я на весь рік. Також цього дня було заведено відвідувати церкву та молитися святій Агрипині про захист від хвороб.
Окрема традиція — «обрядове обмивання»: вся родина милася в лазні або хоча б у домашній купелі з додаванням відварів трав. Це символізувало очищення перед головною купальською ніччю.
Раніше портал Знай повідомляв, війна, втрати і насильство: митрополит розповів, як церква ставиться до самогубців.
Також наш портал інформував, петрів піст добігає кінця: що не можна робити українцям та які свята на порозі.
