Поки українці звикають до стабільних цифр у платіжках за світло та газ, на горизонті з'явилася серйозна загроза. Міжнародний валютний фонд наполягає на тому, щоб Україна відмовилася від штучного стримування комунальних тарифів і перейшла до ринкового ціноутворення. І часу на роздуми обмаль — «дорожню карту» уряд має представити вже цього літа.
Що саме вимагає МВФ
В оновленому меморандумі Міжнародного валютного фонду чітко прописано: до літа 2026 року український уряд повинен підготувати план поступової відмови від мораторію на підвищення комунальних тарифів. Ідеться про перехід до ринкових механізмів формування цін — насамперед на електроенергію та природний газ для побутових споживачів.
Нагадаємо, що мораторій на підвищення тарифів на газ, теплопостачання та гарячу воду був запроваджений ще влітку 2022 року — після підписання відповідних законів президентом. Він діє протягом усього воєнного стану та ще шість місяців після його завершення. Однак тепер МВФ дає зрозуміти: вічно тримати ціни на штучно заниженому рівні не вийде.
Що маємо зараз: тарифи поки що тримаються
Станом на липень 2026 року тарифи для населення залишаються без змін. Природний газ і надалі коштуватиме 7,96 грн за кубометр — саме таку ціну зафіксував «Нафтогаз» у річному тарифі, який діятиме щонайменше до 30 квітня 2027 року. Електроенергія для побутових споживачів обходиться в 4,32 грн за кВт·год — цей тариф не переглядався з червня 2024 року.
Однак експерти попереджають: спокій може бути тимчасовим. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко в коментарі УНІАН зазначив, що протягом поточного року в Україні цілком імовірне підвищення тарифів і на електроенергію, і на природний газ для побутових споживачів.
Чому МВФ тисне саме зараз
Логіка фонду проста: штучне стримування тарифів призводить до накопичення боргів енергетичних компаній, які не можуть покривати операційні витрати. Водночас зростають ключові складові собівартості — електроенергія для водоканалів подорожчала більш ніж у п'ять разів, хімічні реагенти — до 200%, а труби, арматура та пальне для аварійних бригад — у 2-4 рази.
Ринкове ціноутворення, на думку МВФ, дозволить комунальним підприємствам вийти на самоокупність і припинити накопичувати борги. Для споживачів це означатиме одне — цифри в платіжках поступово поповзуть угору.
Вода вже дорожчає: сигнал для всієї комуналки
Показовим є те, що відбувається з тарифами на водопостачання. Після того як Верховна Рада дозволила місцевій владі самостійно ухвалювати рішення про зміну тарифів, 15-20 міст уже оголосили про підвищення. За словами голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, подекуди зростання сягнуло 100-150%, а у Вінниці — понад 200%: з 25,62 грн до 81,01 грн за кубометр.
Для середньостатистичної родини з трьох осіб, яка споживає близько 5 кубометрів води на місяць, додаткові витрати становитимуть від 490 до 774 грн щомісяця — залежно від міста. У річному вимірі це від 6 до 9 тисяч гривень зверху до звичних платіжок.
Раніше портал Знай повідомляв, які тарифи й виплати перепишуть українцям із липня.
Також наш портал інформував, чому тарифи на воду рвонули вгору.
Більше деталей читай у матеріалі: кого торкнеться підвищення тарифів на воду.