Мешканці Києва та області вже відчули наслідки масштабних пожеж у Чорнобильській зоні відчуження. Упродовж 27–28 червня продукти горіння поширилися на південь від осередків займання — столицю затягнуло димкою, а видимість на дорогах помітно знизилася. Найгірша ситуація склалася безпосередньо в Києві, а також у Вишгородському, Бучанському та Броварському районах.

Пожежі в зоні відчуження спалахнули ще 25 червня. Вогонь охопив значні площі екосистем, і станом на 29 червня займання досі тривають. Напрямок вітру залишається ключовим фактором: щойно він зміниться на північний — дим знову піде на Київ та прилеглі громади.

Що показали супутники

Дані супутника Sentinel-5P зафіксували шлейфи забрудненого повітря з підвищеним вмістом чадного газу (CO) та аерозольним індексом — це свідчить про високу концентрацію твердих часток у повітрі. Забруднення простежувалося на відстанях до 170 кілометрів від вогнищ. Інформацію аналізують фахівці Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС спільно з науковцями НАН України.

Чи варто чекати нової хвилі

Ситуація залишається нестабільною. Як повідомляє kyiv.news, за встановлення північного вітру викиди диму знову перемістяться в бік столиці — мешканці можуть знову відчути запах гару та помітити погіршення видимості, як це вже було 27–28 червня.

Чим небезпечні пожежі в зоні відчуження

Чорнобильська зона — одна з найбільших у Європі територій із залишковим радіоактивним забрудненням. Полум'я тут піднімає в повітря не лише звичайні продукти горіння, а й радіонукліди, що накопичилися в ґрунті та рослинності після аварії 1986 року. Саме тому супутниковий моніторинг і хімічний аналіз повітря під час таких інцидентів мають критичне значення.

Як захиститися: поради мешканцям

Фахівці радять уважно стежити за офіційними повідомленнями ДСНС та даними про якість повітря. При помітному погіршенні видимості або стійкому запаху диму варто щільно зачинити вікна й двері, обмежити перебування на вулиці — особливо дітям, людям похилого віку та тим, хто має хронічні захворювання дихальних шляхів. Якщо виходити все ж доводиться — користуйтеся захисними масками й уникайте фізичних навантажень просто неба.

Моніторинг триває, оновлені супутникові дані допоможуть точніше визначити масштаби поширення забруднення та спрогнозувати подальші ризики.