За перші два місяці літньої ремонтної кампанії Україна виконала близько 40% запланованих робіт із підготовки енергосистеми до опалювального сезону. Проте за оптимістичними відсотками ховається критичний дисбаланс: втрати генерації виявилися настільки масштабними, що навіть рекордні темпи відновлення не гарантують стабільного проходження зими.
За даними Міністерства розвитку громад та територій, станом на початок липня технічну підготовку пройшли понад 41 000 житлових будинків, 5 200 котелень із тепломережами та більше 6 500 бюджетних об'єктів — шкіл, дитсадків і лікарень. Держава спрямувала на ці потреби 62 мільярди гривень.
Кошторис усієї програми стійкості, затвердженої рішенням РНБО та указом президента від 14 березня, зріс із початкових 216,3 млрд грн до 278 млрд грн. Фінансування розподілене між державним бюджетом і місцевими громадами, а координацію покладено на спеціально створений урядовий центр.
Найболючіший удар — генерація
Головна проблема — не темпи ремонтів, а масштаб руйнувань. Весняні атаки вивели з ладу понад 10 ГВт потужностей теплових та гідроелектростанцій. Саме ці об'єкти виконували функцію маневрової генерації — тієї, що дозволяє балансувати енергосистему в пікові години. Без них навіть повністю підготовлена мережа ризикує не впоратися з зимовими навантаженнями.
У відповідь уряд робить ставку на децентралізацію. Кабмін виділив 3 мільярди гривень на закупівлю 216 блочно-модульних котелень для найуразливіших регіонів. Паралельно міста розгортають газотурбінні та когенераційні установки, здатні локально забезпечити теплом і світлом навіть у разі системних збоїв.
Газ і захист
До 1 червня завершили зведення споруд фізичного захисту навколо ключових об'єктів критичної інфраструктури — це має знизити вразливість до нових ударів. Щодо палива — компанія "Нафтогаз" розпочала активний імпорт і закачування газу в підземні сховища вже на початку літа, щоб сформувати резерви до осіннього стрибка цін на європейських ринках.
Хто встигає, а хто — ні
Географія виконання планів стійкості виявилася вкрай нерівномірною. Найвищі темпи демонструють прифронтові області — Запорізька, Харківська та Київська, де постійна загроза змусила місцеву владу діяти на випередження. Натомість Львівська та Івано-Франківська області системно відставали від графіків, активізувавшись лише після того, як захід України зазнав масованих повітряних ударів.
Що обіцяють і що реально
Офіційна риторика говорить про плани "відновити та побудувати" понад 10 ГВт генерації плюс 1,5 ГВт нової когенерації до початку холодів. Однак велике енергетичне обладнання — дефіцитний товар на світовому ринку, а повний технологічний цикл від замовлення до запуску займає не місяці, а роки. Такі цифри більше схожі на політичні декларації, ніж на реалістичний план.
Раніше портал Знай повідомляв, кабмін перевіряє платіжки за опалення: коли будуть результати і чи можливий перерахунок.
Також наш портал інформував, 278 млрд на опалення: грошей немає, комунальників мобілізують.
Більше деталей читай у матеріалі: опалення під загрозою: фінансування критично не вистачає.
