Цьогорічна підготовка до зими відбувається в умовах безпрецедентного тиску: весняні атаки вивели з ладу понад 10 ГВт потужностей теплових та гідроелектростанцій. За підсумками травня та червня загальний рівень виконання комплексних планів енергетичної та комунальної стійкості зафіксовано на позначці близько 40%. Хоча порівняно з минулими роками держава демонструє вищий рівень організації, масштаб руйнувань створює колосальний дефіцит часу.
За даними Міністерства розвитку громад та територій України, технічні регламенти підготовки до холодів уже виконано у понад 41 000 житлових будинків, на базі більш ніж 5 200 котелень та супутніх теплових мереж. У бюджетній сфері до зими підготували понад 6 500 об'єктів — школи, дитячі садки й лікарні. Фінансовим фундаментом став державний ресурс у розмірі 62 млрд грн, оперативно спрямований на реалізацію затверджених планів стійкості. Загальний кошторис програми зріс із початкових 216,3 млрд грн до 278 млрд грн через додаткові виклики та уточнення потреб.
Найскладнішим викликом залишається сектор великої генерації. Стратегічний вектор змістився в бік децентралізації: Кабмін виділив 3 млрд грн цільового фінансування для закупівлі 216 блочно-модульних котелень. У містах розгортають мережу газотурбінних та когенераційних установок для локальних потреб у світлі й теплі. Крім того, до 1 червня завершено масштабний комплекс робіт зі зведення споруд фізичного захисту навколо ключових об'єктів критичної інфраструктури.
Окрему тривогу викликають обіцянки уряду «відновити та побудувати» понад 10 ГВт генерації до початку холодів. Технологічний цикл від замовлення потужної газопоршневої установки за кордоном до її підключення триває щонайменше 9–12 місяців. Тобто обладнання, не законтрактоване взимку, фізично не запрацює в листопаді. Реальним максимумом на сьогодні є запуск близько 1,5 ГВт розподіленої когенерації.
Сектор теплокомуненерго опинився на межі фінансового колапсу. Держава системно не виконує зобов'язань щодо погашення багатомільярдних боргів перед водоканалами й тепломережами з різниці в тарифах. Як наслідок — масовий арешт рахунків десятків ТЕЦ через хронічну заборгованість перед НАК «Нафтогаз України». Ситуацію погіршує система автоматичного розподілу коштів через Ощадбанк: 65 копійок із кожної гривні, сплаченої за тепло, одразу вилучаються на користь «Нафтогазу». У розпорядженні підприємств залишається лише 35% обігових коштів, яких не вистачає навіть на зарплати й поточні ремонти.
Щодо паливного балансу — «Нафтогаз» образ тактику випередження ринку й розпочав активний імпорт і закачування газу до підземних сховищ на початку літа. Це дозволяє сформувати резерви до осіннього зростання цін на європейських майданчиках. Однак загальна картина підготовки залишається нерівномірною: найвищу динаміку демонструють прифронтові регіони — Запорізька, Харківська та Київська області, тоді як західні області системно відстають від графіків, активізувавшись лише після масованих ударів по їхній території.
Як повідомляє видання ФАКТ, урядова постанова №403 через історичні борги підприємств обмежує доступ теплокомуненерго до енергоресурсів, що ще більше ускладнює підготовку. Громади фактично перейшли на бюджет виживання, де відсутній ресурс для співфінансування масштабних інфраструктурних проєктів.
Що робити українцям: як підготуватися до зими самостійно
З огляду на ризики нестабільного теплопостачання, фахівці радять подбати про автономні джерела обігріву вже зараз. Найдоступніші варіанти: електричні конвектори або масляні радіатори (від 1 500 грн), інверторні кондиціонери з функцією обігріву (від 12 000 грн), твердопаливні котли чи буржуйки для приватних будинків. Важливо також утеплити вікна й двері, перевірити стан батарей і за можливості встановити джерело безперебійного живлення для циркуляційного насоса — це допоможе системі опалення працювати навіть під час відключень світла.
Раніше портал Знай повідомляв, 278 млрд грн на опалення можуть не врятувати: чому підготовка до зими під загрозою.
Також наш портал інформував, укриттів не вистачає, опалення під загрозою: депутати скликають позачергову сесію Київради.
Більше деталей читай у матеріалі: Кабмін перевіряє платіжки за опалення: коли будуть результати і чи можливий перерахунок.
