Багато позичальників після прострочених платежів стикаються з психологічним тиском: постійними дзвінками, повідомленнями з погрозами, зверненнями до родичів або навіть листами, які зовні нагадують судові документи. Проте українське законодавство чітко визначає, що можуть і чого не мають права робити колекторські компанії.
Після змін до Закону України "Про споживче кредитування" діяльність колекторів перебуває під контролем Національного банку України. Працювати можуть лише компанії, внесені до офіційного Реєстру колекторських компаній.
Під час першого контакту представник зобов'язаний назвати своє ім'я, компанію, від імені якої діє, повідомити інформацію про кредитора та суму боргу. Якщо право вимоги перейшло іншій компанії, боржник має право вимагати документи, які це підтверджують.
Що колекторам категорично заборонено
Попри поширені міфи, колектори не можуть діяти будь-якими способами.
Законом заборонено:
- погрожувати фізичною розправою чи пошкодженням майна;
- лякати арештом майна або кримінальною відповідальністю без рішення суду;
- видавати себе за поліцейських, прокурорів чи працівників виконавчої служби;
- надсилати фальшиві "повістки" або документи, схожі на судові.
Крім того, закон забороняє телефонувати боржнику з 20:00 до 9:00, а також контактувати більше двох разів на добу, якщо людина сама цього не ініціювала.
Чи можуть дзвонити родичам
Одне з найпоширеніших порушень — дзвінки членам сім'ї, друзям або роботодавцю.
Насправді залучати третіх осіб для психологічного тиску закон не дозволяє. Якщо родич не давав згоди на використання своїх персональних даних, після першого звернення він може вимагати припинити будь-які контакти.
Так само колектори не мають права приходити додому без попередньої згоди боржника.
Чи можуть забрати квартиру або арештувати рахунки
Поширені повідомлення на кшталт "завтра приїде виконавча служба" або "ваше майно вже арештовано" у більшості випадків є лише способом психологічного тиску.
Колекторська компанія не має права:
- арештовувати рахунки;
- вилучати майно;
- виселяти з житла;
- відкривати кримінальні справи.
Такі рішення можуть ухвалювати лише суд і державний виконавець після завершення відповідних процедур.
Куди скаржитися
Якщо колектори порушують закон, варто зберегти записи телефонних розмов, скриншоти повідомлень та інші докази.
Після цього можна звернутися зі скаргою до Національного банку України, який контролює діяльність колекторських компаній. Якщо ж надходять реальні погрози або відбувається незаконне поширення персональних даних, необхідно звернутися і до Національної поліції.
Нагадаємо, колекторам закрутять гайки: НБУ хоче змінити правила "вибивання боргів"
Раніше ми розповідали, що SIM-карта зникла — а кредит уже на вас: як шахраї обходять захист
Також, пароль вас не врятує: як шахраї виманюють дані в українців
