Міжнародний фінансовий моніторинг виходить на новий рівень. Українська податкова служба вперше отримала повний пакет даних про банківські рахунки, рух коштів, інвестиції та доходи резидентів одразу з понад 50 юрисдикцій. Іноземний рахунок більше не є таємницею для фіскальних органів — система автоматичного обміну CRS (Common Reporting Standard) запрацювала на повну потужність.
Перший обмін відбувся ще 30 вересня 2024 року, але саме у 2026-му до системи приєдналася Швейцарія — країна, яку десятиліттями вважали еталоном банківської конфіденційності. До кінця червня швейцарські банки сформували дані про рахунки українських резидентів для передачі українській податковій. Причина тривалої паузи — Швейцарія не включала Україну до списку юрисдикцій для обміну через питання захисту даних і чекала результатів міжнародних аудитів безпеки.
Які країни вже передали інформацію
За даними Мінфіну та юридичної компанії YANKIV, у першій хвилі обміну взяли участь Велика Британія, Кіпр, Польща, Іспанія, Італія, Литва, Естонія, Бельгія, Болгарія, Греція та Кайманові острови. Пізніше до переліку приєдналися Австрія, Німеччина, а тепер — і Швейцарія. Повний офіційний перелік не оприлюднювався, однак загальна кількість юрисдикцій перевищує 50, і це ще не кінцева цифра.
Що саме бачить податкова
Це не просто підтвердження факту існування рахунку. Українські податківці отримують повний пакет: ім'я власника та адресу, індивідуальний податковий номер, назву банку й номер рахунку, залишок коштів на кінець звітного року, а також обороти за дебетом і кредитом за весь рік. Тобто фіскальна служба бачить не статичний знімок балансу, а повну картину руху коштів протягом року.
Під обмін потрапляють не лише особисті рахунки фізосіб, а й корпоративні рахунки компаній, трасти, фонди, холдингові структури, рахунки з цінними паперами та інвестиційними активами. Офшорна оболонка більше не рятує — податкова отримує дані про іноземні компанії, власниками або контролерами яких є податкові резиденти України.
Пороги обміну: від мільйона до нуля
У 2024 році інформація передавалася лише щодо рахунків із балансом понад 1 мільйон доларів США (відкритих до 1 липня 2023 року) та всіх нових рахунків. У 2025-му поріг знизили до 250 тисяч доларів. А з 2026 року обмін охоплює абсолютно всі рахунки — незалежно від суми. Жоден рахунок не залишиться поза увагою.
Чим це загрожує власникам незадекларованих рахунків
Якщо доходи на іноземних рахунках не відображені в деклараціях, податкова надішле запит на надання документів і пояснень щодо їх походження. У разі відсутності або недостатності відповіді розпочнеться повноцінна перевірка. За підтвердження недекларування донарахують 18% податку на доходи фізичних осіб, 5% військового збору, а також штрафні санкції та пеню.
Різке зростання залишків на рахунках також може викликати запитання у фіскалів. Якщо такі надходження не відображені в деклараціях, податкова може ініціювати перевірку. Водночас фахівці наголошують: сам факт наявності рахунку за кордоном не є порушенням — важливо лише коректно декларувати доходи та сплачувати податки.
Що робити власникам іноземних рахунків
Якщо ви маєте рахунок за кордоном і досі не задекларували його, варто діяти на випередження. Подайте уточнюючу декларацію до Державної податкової служби через електронний кабінет платника або зверніться до податкового консультанта. У разі самостійного виправлення помилки штрафи можуть бути суттєво меншими — 3-5% від суми недоплати замість 25-50% при виявленні порушення під час перевірки. Для бізнесу це означає необхідність прозорішого фінансового планування та своєчасного звітування про контрольовані іноземні компанії (КІК).
Як повідомляє Перший бізнесовий з посиланням на дані Мінфіну, Україна розраховує, що завдяки міжнародному обміну зможе суттєво збільшити надходження до бюджету та зменшити тінізацію доходів.
Раніше портал Знай повідомляв, Ощадбанк арештує пенсійні рахунки за борги: як щомісяця знімати до 17 294 грн.
Також наш портал інформував, борг від 432 000 грн — квартиру виставлять на торги: які рахунки не арештують.
