Після тисяч російських обстрілів питання швидкого повернення тепла, води та даху над головою стало одним із головних викликів для українських громад. Замість того щоб кожне місто окремо шукало потрібних спеціалістів, держава створює єдиний механізм реагування — національні бригади відновлення, здатні прибути в будь-яку точку країни за лічені години.
Що вирішив Кабмін
8 липня 2026 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову №909 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо формування національних бригад відновлення, залучення їх до аварійно-відновлювальних робіт та ліквідації наслідків обстрілів і надзвичайних ситуацій». Експеримент розрахований на два роки, а його координатором визначено Міністерство розвитку громад та територій.
Постанова офіційно опублікована та вже набула чинності. Вона не створює нового державного органу — йдеться про тимчасові аварійно-відновлювальні формування, які складатимуться з працівників різних підприємств і залучатимуться лише для виконання конкретних робіт.
300 фахівців у цілодобовій готовності
Мінімальна чисельність учасників проєкту — не менше 300 працівників. Вони формуватимуть кілька окремих бригад із різним професійним складом: в одному випадку на місце руйнувань поїдуть електрики та енергетики, в іншому — будівельники, сантехніки й зварювальники.
Ключова вимога постанови — цілодобова готовність до виїзду. Після ухвалення рішення про залучення бригади повинні максимально швидко розпочати роботи. Базовим підприємством стане АТ «Укрзалізниця», однак долучитися до проєкту зможуть також приватні будівельні компанії, водоканали, теплокомуненерго, ОСББ та житлово-будівельні кооперативи — будь-які юридичні особи незалежно від форми власності, які мають потрібних спеціалістів і дали згоду на участь.
Що саме відновлюватимуть
У постанові чітко прописано шість напрямів робіт. Національні бригади залучатимуться до відновлення:
- систем теплопостачання;
- мереж водопостачання;
- систем водовідведення;
- житлового фонду;
- ліквідації наслідків обстрілів;
- ліквідації наслідків інших надзвичайних ситуацій.
Тобто йдеться про аварійні роботи першої необхідності: щоб люди якомога швидше отримали воду, тепло або змогли повернутися до своїх осель після ворожих ударів.
Хто і коли викликає бригади
Самостійно виїжджати на місце руйнувань бригади не можуть. Рішення про їх залучення ухвалюють керівник робіт із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації державного рівня або Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Крім того, бригади можуть працювати за договорами після звернення військових адміністрацій, місцевих рад чи обласних адміністрацій — на підставі рішення регіональної або місцевої комісії ТЕБ та НС.
Важливе розмежування: представники ДСНС не включаються до складу національних бригад. Рятувальники проводять пошуково-рятувальні роботи, а бригади відновлення беруться за справу після завершення рятувальної операції — розбирають завали, лагодять комунікації, повертають будівлі до придатного для життя стану.
Хто платить за відновлення
Фінансування робіт передбачене з кількох джерел: державний бюджет, місцеві бюджети, а також інші джерела, не заборонені законом. У невідкладних ситуаціях роботи спочатку можуть оплачуватися коштом «Укрзалізниці» або інших підприємств-учасників із подальшим відшкодуванням фактичних витрат за наявності платіжних документів.
Такий підхід дозволяє не чекати бюджетних погоджень у критичний момент, коли людям потрібна негайна допомога. Як повідомляє Судово-юридична газета, якщо експеримент покаже ефективність, після його завершення Мінрозвитку підготує пропозиції щодо запровадження механізму на постійній основі.
Що це означає для звичайних українців
Фактично уряд створює «швидку допомогу» для комунальної інфраструктури. Замість того щоб тижнями чекати, поки місцева влада знайде підрядників після чергового обстрілу, громади отримають готові професійні команди, які можна оперативно перекинути в постраждалий регіон. Сфера застосування постанови не обмежується лише воєнними діями — бригади зможуть виїжджати також після масштабних аварій на комунальних мережах або стихійних лих.
Раніше портал Знай повідомляв, балістична атака на Київ спричинила пожежі у 5 районах.
Також наш портал інформував, масована атака на столицю призвела до пожеж у п'яти районах і постраждалих.
