У червні 2026 року спеціальна доповідачка ООН з питань насильства щодо жінок і дівчат Рім Альсалем представила Раді з прав людини доповідь під назвою «Насильство щодо матерів». Це перший документ ООН, присвячений виключно матерям як окремій категорії носійок прав.
Роботу над доповіддю супроводжували 167 звернень від зацікавлених сторін, включно з 24 державами, та консультації з 60 експертами. Як повідомляє Звістка з посиланням на документ, доповідачка окремо зауважила, що статистики про насильство щодо матерів катастрофічно бракує.
Материнство без правового статусу
Головна теза доповіді: материнство визнають цінністю на словах, але як категорія прав воно ніде не зафіксоване. Матерів не рахують окремо в статистиці дискримінації — вони розчиняються в загальних категоріях «жінки», «сім'ї», «батьки». Доповідь називає це «знецінюванням материнства» — коли догляд за дитиною сприймають як приватний вибір, а не суспільно необхідну працю.
Тим часом неоплачуваний догляд, за оцінками Міжнародної організації праці, наведеними у звіті ООН, формує близько 9% світового ВВП. Жінки в середньому витрачають на неоплачувану домашню працю у 2,5 раза більше годин, ніж чоловіки, — і саме на цій асиметрії тримається більшість форм мовчазної дискримінації.
Ринок праці: матерів системно витісняють із професії
Найдокладніше цю механіку дослідила соціологиня Стенфордського університету Шеллі Корелл ще у 2007 році. У класичному експерименті вона розсилала фейкові резюме двох однаково кваліфікованих кандидаток. Бездітну запрошували на співбесіду вдвічі частіше за матір і пропонували їй вищу зарплату — різниця сягала приблизно 11 000 доларів на рік. Батьків це упередження не торкалося: навпаки, чоловіків-батьків роботодавці вважали більш відповідальними й пропонували їм більше грошей.
За даними організації Pregnant Then Screwed, щорічно близько 74 000 працівниць у Британії звільняють або скорочують невдовзі після новини про вагітність. Це означає, що кожні сім хвилин жінка втрачає роботу через материнство. У Японії для цього явища навіть з'явилося окреме слово — «матахара» (maternity harassment): за даними міністерства праці країни, кожна п'ята штатна працівниця стикається з тією чи іншою формою цькування.
Глобальні цифри ще разючіші. За оцінкою МОП, 800 мільйонів жінок у світі не мають економічного захисту навколо пологів. У 41 країні звільнення під час вагітності досі не заборонене законом. Близько 24% жінок залишають ринок праці протягом першого року материнства, а 15% не повертаються навіть через десять років.
Публічний простір не для матерів: український кейс
25 червня 2026 року керівницю з публічної політики компанії Bolt Юлію Маліч не пустили з дворічною донькою до основних павільйонів Ukraine Recovery Conference у польському Гданську. Організатори пояснили це вимогою верифікації кожного відвідувача — але окремої форми для реєстрації дитини просто не передбачили. Маліч описала цей досвід як прояв «motherhood penalty» — покарання за материнство.
Правила, що прямо забороняли б матері бути в професійному просторі, не існує. Але й процедури, яка визнавала б, що вона там може бути з дитиною, теж немає. Ця невідповідність на практиці працює як заборона — і стосується вона не лише масштабних міжнародних заходів, а й повсякденних ситуацій: співбесід, ділових зустрічей, робочих нарад.
Освіта та особливе материнство
Для дорослих жінок дискримінація часто маскується під «об'єктивні бізнес-рішення». Але для дівчат-підлітків вона десятиліттями існувала як пряма державна політика. У Танзанії з 1960-х років діяла норма, яка дозволяла назавжди виключати зі шкіл вагітних учениць і дівчат-матерів. За оцінкою Світового банку, через це щороку зі шкіл випадало близько 6500 дівчат. Лише в листопаді 2021 року, після позову правозахисників до Африканського суду, міністерство освіти Танзанії дозволило їм повертатися до навчання.
Окремий блок доповіді ООН присвячений матерям дітей з інвалідністю. Вони рідше мають повну зайнятість і несуть подвійне навантаження. Українська соціологиня Ганна Заремба-Косович, яка записала 39 інтерв'ю з такими матерями, описує це як «моральну модель інвалідності»: коли народження нетипової дитини пояснюють нездоровим способом життя чи «гріхом» матері. Через брак допомоги з доглядом ці жінки часто взагалі не працюють, живуть в екстремальній бідності й фактично нікуди не виходять.
Як розпізнати дискримінацію на роботі: тривожні сигнали
Дискримінація матерів рідко буває прямою — частіше вона ховається за «об'єктивними» формулюваннями. Ось кілька ознак, на які варто звернути увагу:
- Вам відмовляють у співбесіді після того, як дізнаються про наявність маленької дитини.
- Колеги або керівництво радять «поки що не говорити» про вагітність.
- Після виходу з декрету вам пропонують нижчу посаду або меншу зарплату.
- Вас не кличуть на важливі наради чи проєкти, «бо вам і так складно».
- Вашу відданість роботі ставлять під сумнів лише тому, що ви мати.
Якщо ви стикаєтеся з подібними ситуаціями, юристи радять фіксувати всі докази — листування, накази, свідчення колег — і звертатися до Державної служби України з питань праці або до профільних правозахисних організацій.
Раніше портал Знай повідомляв, шість надбавок до пенсії: ветерани, донори й діти війни отримають на тисячі більше.
Також наш портал інформував, безкоштовні путівки до "Артеку": діти з прифронтових регіонів отримають пріоритет на оздоровлення.
