Спроба продати непотрібну річ через інтернет обернулася для мешканки Миколаївської області втратою майже 80 тисяч гривень. Жінка розмістила оголошення на популярному маркетплейсі, а вже за кілька днів її банківська картка була порожньою. Усе через одне-єдине посилання, яке виявилося фішинговою пасткою.
Як повідомили правоохоронці, після публікації оголошення з продавцем зв'язався нібито зацікавлений покупець. Він написав, що готовий одразу оплатити товар, і скинув посилання на сайт, який візуально нічим не відрізнявся від офіційного сервісу маркетплейсу. Жінка перейшла за посиланням, ввела реквізити банківської картки — і за лічені хвилини з рахунку списали близько 80 000 гривень.
Це класична фішингова схема: шахраї створюють сайт-двійник, який виглядає точнісінько як справжній. Єдина відмінність — адреса в браузері, яка може відрізнятися всього на один символ. Наприклад, замість dopomoga24.org — dopomoga24.org.vypolaty-fond.info. Людина не помічає підміни, вводить дані — і гроші зникають.
Що саме полюють шахраї
Правоохоронці наголошують: фішинг — це крадіжка персональних даних через підроблені сайти. Зловмисникам потрібен доступ до банківських реквізитів, паролів та кодів підтвердження. Найчастіше їх цікавлять:
- повний номер банківської картки;
- термін її дії;
- CVV/CVC-код на звороті;
- PIN-код;
- паролі від інтернет-банкінгу;
- одноразові SMS-коди підтвердження.
Отримавши ці дані, шахраї миттєво спустошують рахунок. У випадку з мешканкою Миколаївщини вся операція зайняла менше хвилини.
Які схеми використовують найчастіше
Фахівці з кібербезпеки виділяють кілька найпоширеніших фішингових сценаріїв. Перший — фальшиві сайти маркетплейсів, де продавцю пропонують «підтвердити отримання оплати». Другий — електронні листи нібито від банків, податкової служби чи служби підтримки. Третій — реклама в соціальних мережах із обіцянками виплат, фінансової допомоги чи грошових бонусів. У всіх випадках кінцева мета одна — змусити людину перейти за посиланням і ввести конфіденційні дані.
Як не стати жертвою фішингу
Правоохоронці радять дотримуватися кількох простих, але дієвих правил:
- Ніколи не переходьте за підозрілими посиланнями, особливо від незнайомців.
- Уважно перевіряйте адресу сайту в адресному рядку браузера — навіть одна зайва літера чи крапка має насторожити.
- Не вводьте реквізити картки на сайтах, куди ви потрапили за посиланням із повідомлень чи листів.
- Для отримання оплати на маркетплейсах використовуйте лише вбудовані сервіси — жодних сторонніх посилань.
- Підключіть SMS-інформування про операції з карткою — це дозволить миттєво помітити підозрілий платіж.
Якщо гроші все ж списали, потрібно негайно зателефонувати на гарячу лінію банку та заблокувати картку, після чого звернутися до поліції. Для підвищення рівня кібербезпеки в Україні діє проєкт «Кібер Брама», створений спільно з кіберполіцією. На порталі stopfraud.gov.ua можна знайти рекомендації щодо захисту від інтернет-шахраїв та практичні інструменти для безпечного користування мережею.
Раніше портал Знай повідомляв, мінус 100 000 грн за хвилину: шахраї під виглядом Червоного Хреста крадуть гроші з карток.
Також наш портал інформував, голос можуть вкрасти за 3 секунди: як ШІ-шахраї телефонують вашим рідним.
Більше деталей читай у матеріалі: популярний банк перестане виплачувати пенсії з жовтня: як не залишитися без грошей.
