У ніч на 6 серпня 2026 року небо над Ярославською областю та Республікою Башкортостан освітили спалахи — українські далекобійні засоби ураження завдали влучань по двох стратегічних нафтопереробних заводах: «Славнефть-Янос» і «Башнефть-Новойл». Генеральний штаб ЗСУ офіційно підтвердив ці удари, наголосивши, що робота з припинення агресії триває системно.
Водночас у районах Залізного Порту на Херсонщині та Оленівки в окупованому Криму згоріли наземні ретранслятори, через які російські оператори вели ударні безпілотники «Герань» і «Гербера» по українських містах. Знищення цих вузлів безпосередньо знижує ефективність нічних атак.
Що саме уразили в Ярославлі
За даними Генерального штабу, під удар потрапив НПЗ «Славнефть-Янос» — один із найбільших переробників північно-західного регіону Росії, орієнтований на виробництво високооктанових бензинів, дизельного пального та авіаційного гасу. На території підприємства зафіксовано щонайменше три окремі осередки займання.
Повторне влучання менш ніж за місяць після попередньої атаки — 6 липня українські підрозділи вже вражали цей завод — свідчить: російська ППО в глибині країни досі не здатна гарантувати перехоплення всіх носіїв, а попередні пошкодження або не усунули повністю, або удари націлені на різні технологічні лінії.
Удар по «Башнефть-Новойл» в Уфі
Днем раніше, 5 серпня, Сили оборони уразили НПЗ «Башнефть-Новойл» у Башкортостані. Після влучання на території підприємства спалахнула пожежа. За попередньою інформацією, пошкоджено комбіновану технологічну установку та установку каталітичного риформінгу Л-35-11/1000.
Установка каталітичного риформінгу — ключовий вузол сучасного НПЗ, що дає змогу отримувати високооктанові компоненти бензину. Її виведення з ладу б'є не лише по загальному обсягу переробки, а й по якості кінцевого продукту, критично потрібного військовій техніці. Відстань до Уфи перевищує 1200 кілометрів від українських кордонів — це підтверджує, що український далекобійний інструментарій у 2026 році вийшов на рівень, коли майже вся європейська частина Росії перебуває в зоні досяжності.
Ретранслятори «Гераней» — окремий напрямок удару
Паралельно з атаками на НПЗ українські сили знищили два наземні ретранслятори, які забезпечували управління ударними безпілотниками. Один працював у районі Залізного Порту Херсонської області, другий — поблизу Оленівки в Криму.
«Герань-2» (російська назва іранського Shahed-136) та дешевша модифікація «Гербера» потребують надійного радіоканалу для виведення в район цілі. Наземні ретранслятори дають змогу обходити обмеження прямої видимості й підвищувати стійкість сигналу в умовах роботи українських засобів РЕБ. Кожен виведений з ладу вузол змушує противника переходити на автономні режими з гіршою точністю або витрачати час на розгортання нових точок.
Стратегічне значення ударів
Атаки 5–6 серпня продовжують методичну кампанію, яка з осені 2023 року поступово перетворила українські далекобійні дрони й ракети на інструмент стратегічного виснаження. Кожен великий НПЗ, що зупиняється хоча б на кілька тижнів, відбирає в російської армії тисячі тонн пального. Башкирський нафтохімічний кластер, до якого входить «Башнефть-Новойл», тісно пов'язаний із постачанням пального на південний Урал і в регіони Поволжя — саме звідти йде значна частина логістики для угруповань, що воюють проти України.
Як повідомляє Newssky із посиланням на Генеральний штаб ЗСУ, ступінь пошкоджень на обох підприємствах уточнюється, однак сам факт пожеж на об'єктах такого класу свідчить про серйозне порушення технологічного циклу.
Раніше портал Знай повідомляв, росія атакувала Київ дронами "Шахед": вибух у Видубичах, тривога двічі за вечір.
