Повідомлення про грошову допомогу, виграш чи повернення коштів часто виглядає так, ніби його справді надіслав банк або державна установа. Людині пропонують лише перейти за посиланням і ввести кілька даних, а далі рахунок може спорожніти за лічені хвилини. Один із таких випадків дійшов до Верховного Суду. Його рішення показало, хто може залишитися зі збитками, якщо пароль до банкінгу потрапив до шахраїв через фішинговий сайт.
Про судову практику розповіли у ВГО «Асоціація платників податків України», проаналізувавши постанову Верховного Суду від 24 вересня 2026 року у справі №127/33187/23.
Як жінка втратила понад 43 000 гривень
Клієнтка ПриватБанку отримала SMS про нібито виплату 6 500 гривень. Вона перейшла за посиланням із повідомлення та потрапила на фішинговий сайт, де ввела пароль від свого акаунта.
Цих даних шахраям вистачило, щоб увійти до її Приват24 зі стороннього пристрою та отримати доступ до карток. Через сторонні інтернет-сервіси з двох карток списали понад 43 000 гривень. Частина цих грошей була кредитною.
Жінка звернулася до суду. Вона хотіла повернути списані кошти, скасувати нараховані відсотки та визнати операції недійсними, вважаючи, що банк мав краще захистити її рахунки.
Чому банк не зобов'язали повернути гроші
24 вересня 2026 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу клієнтки без задоволення, а попередні рішення на користь банку — в силі.
Для суду вирішальним стало те, як сторонні люди отримали доступ до рахунків. Клієнтка сама перейшла за фішинговим посиланням і ввела свій пароль. У результаті ці дані опинилися у шахраїв.
Суд також врахував, що вхід до Приват24 відбувся зі стороннього пристрою, а банк застосовував посилену автентифікацію 3D Secure.
За таких обставин відповідальність за втрачені гроші поклали на клієнтку. Іншими словами, якщо людина сама передала шахраям дані, за допомогою яких вони отримали доступ до банкінгу, домогтися повернення коштів від банку може бути складно.
Як уберегти гроші на картці
В АППУ радять із великою підозрою ставитися до повідомлень про виплати та допомогу, які ведуть на сторонні сайти. Особливо коли після переходу просять ввести пароль від банківського застосунку, PIN-код, CVV або код із SMS.
Адресу сайту також потрібно уважно перевіряти. Фішингові сторінки можуть майже повністю копіювати справжній сайт, а відмінність ховатися в одній літері чи символі в адресному рядку.
Якщо пароль уже введено на підозрілому сайті, в АППУ радять діяти одразу: зв'язатися з банком і заблокувати акаунт та картки. Чим швидше це зробити, тим більше шансів зупинити списання грошей.
Окремо експерти звертають увагу на ризик для підприємців, які користуються одним банківським застосунком для особистих та робочих рахунків. Викрадений пароль у такій ситуації може відкрити шахраям доступ одразу до кількох рахунків.
Нагадаємо, не туди відправили гроші: чи можна законно повернути помилковий переказ із чужої картки
Раніше ми розповідали, що заощадження можна втратити за кілька хвилин: п'ять схем, що крадуть гроші
Також, ваш переказ можуть заблокувати: які операції викликають запитання у банку
