Кожен четвертий українець змушений купувати базові товари — продукти, одяг, побутову хімію — за рахунок кредитних коштів або розстрочки. Про це свідчать результати опитування, проведеного на замовлення видання «Слово і діло».
Дослідження проходило з 25 вересня по 1 жовтня 2026 року методом онлайн-опитування 1200 респондентів віком від 18 років по всій території України, крім тимчасово окупованих територій. Статистична похибка не перевищує 2,89%.
Загалом 53% опитаних заявили, що взагалі не користуються кредитними коштами для забезпечення щоденних потреб. З них 29% купують базові товари виключно за власні гроші, а ще 24% не беруть позик через принципову або фактичну відсутність банківських кредитних продуктів.
Хто живе «в борг» постійно
Для 27% українців позики та сервіси відтермінування платежів стали засобом покриття дефіциту життєзабезпечення. Із них 14% перебувають у стані хронічної закредитованості базового споживання через постійну нестачу грошей, а 13% вдаються до позик як до тимчасового буфера у разі скрути чи затримок доходу.
Окремо соціологи виділили 20% опитаних із прагматичним підходом: 14% користуються кредитними лімітами винятково заради фінансової вигоди або технічної зручності, не виходячи за межі пільгового періоду, а 6% накопичують позикові зобов'язання лише на купівлю побутової техніки та електроніки.
Жінки, молодь і регіони
Жінки частіше за чоловіків регулярно купують базові товари в кредит через брак власних коштів — 17% проти 11%. Натомість чоловіки частіше взагалі не мають кредитних карток або не користуються такими фінансовими послугами — 28% проти 20% серед жінок.
Молодь віком 18–29 років найрідше купує базові товари виключно за власні гроші (19%) і найчастіше стикається з разовою вимушеною скрутою (23% проти 13% загалом). У групі 30–44 роки вища частка регулярної покупки в кредит через брак грошей (17%), а респонденти віком від 55 років найчастіше платять лише власними коштами (34%).
У столиці зафіксовано найвищий показник раціонального використання кредитного ліміту в межах пільгового періоду задля зручності чи кешбеку — 24% проти 14% загалом по країні. Натомість на Заході частіше вдаються до регулярного кредитування базових потреб (18%), а на Півночі та Півдні найбільше тих, хто купує лише за власні гроші (35% і 37% відповідно).
Між містом і селом розрив теж помітний: частка покупок базових товарів виключно за власні кошти падає від великих міст (33%) до невеликих міст і селищ (29%) та сіл (26%). Водночас у селах найвища частка фінансової самоізоляції та вимушеного залучення позик.
Як не потрапити в боргову пастку
Щоб не потрапити в боргову пастку, варто користуватися кредиткою лише в межах пільгового періоду, коли банк не нараховує відсотки, і не перетворювати розстрочку на постійний спосіб купівлі їжі чи побутової хімії. Перед оформленням позики слід порахувати реальну переплату, а не лише щомісячний платіж, та уникати одночасної заборгованості за кількома кредитними продуктами.
Раніше портал Знай повідомляв, соцвиплати об'єднають в одну: хто зможе отримати гроші за новими правилами.
Також наш портал інформував, «чекайте фінансування»: як отримати гроші, які держава заборгувала за рішенням суду.
Більше деталей читай у матеріалі: гроші на картку: через які помилки будуть проблеми з банком.
