Мешканка Буковини Оксана Попадюк малює картини для благодійного аукціону. В дівчини вроджений церебральний параліч, тому вона не відчуває кистей власних рук.

Техніки малювання їй показали в школі. "Я малюю більше 30 хвилин, якщо такий великий розмір. Малюю природу, краєвиди... Я б хотіла навчитися малювати обличчя людини, може колись і освою", - розповіда дівчина Суспільному.

За зібрані кошти планують проводити екскурсії та заходи для людей з інвалідністю.

Популярні новини зараз
Росія може завдати потужного удару по Україні 20 листопада: посольство США застерегло всіх Заплатять усі, але один раз: чому українцям почали надсилати додаткові квитанції на газ Долари з "заначки" можуть розчарувати: почали діяти нові правила обміну валюти Пропрацював 40 років, а пенсія мізерна: у ПФУ звернулися до українців, сподобається не всім
Показати ще

"Першочергова наша задача - показати Вижницькій громаді, що діти й дорослі з інвалідністю мають такі самі таланти, їм просто треба в цьому трошечки допомогти. Щоб сприймати їх, допомогти соціалізуватися, брати участь в гуртках, у фестивалях, заходах, щоб вони не сиділи вдома", - каже співорганізаторка виставки Олена Бебешко.

На аукціоні вдалося зібрати майже 5 тисяч гривень.

Нагадаємо, раніше паралізований підліток з Прикарпаття рік підключений до апарату ШВЛ, заплакана мама благає про допомогу: "Врятуйте Вадима". Рік тому 15 — річному Вадиму Пришлюку лікарі поставили діагноз-полінейропатія. Через цю патологію у хлопця почали відмовляти руки і ноги, а з часом він став прикутим до інвалідного візка.

Як повідомляє портал Знай.ua, незряча чернівчанка показала приклад, як знайти себе: Нік Вуйчич у спідниці. У Чернівцях заснували проект "інклюзивні робочі місця", в якому розповідають про працевлаштування людей з інвалідністю.Серед учасників-чернівчанка Руслана Шлек-Коломіна, яка з дитинства незряча. Жінка влаштувалася працювати масажисткою в міській поліклініці.

Також Знай.ua писав, що "сталевий" тернополянин встав з інвалідного візка і надихнув мільйони: "викинув травму голови". Василь Вознюк довів собі і всім українцям: інвалідність ( навіть І групи) - не вирок, ще можна все виправити.