Продукти в Україні одні із найдорожчих у світі: витрачаємо на їжу критично багато грошей

У 2026 році середнє зростання цін на продукти харчування у світі прогнозується на рівні близько 3,2%, проте динаміка продовольчої інфляції в різних країнах істотно відрізнятиметься. Дані наводить видання Visual Capitalist.

Аналітики очікують, що в низці держав подорожчання виявиться значно вищим за глобальний показник, і Україна входить до числа країн з найбільш помітним зростанням вартості продуктового кошика. Відповідні оцінки представила Продовольча та сільськогосподарська організація ООН.

Де продукти подорожчають найсильніше

Найбільш стрімке зростання цін прогнозується у країнах, де економічні проблеми накопичувалися тривалий час. Лідером за очікуваним стрибком вартості продовольства залишається Іран — на тлі нового військового протистояння ціни на їжу там можуть збільшитися більш ніж на 50% за рік. Ослаблення національної валюти та хронічно висока інфляція роблять ринок продовольства особливо вразливим до економічних потрясінь.

До країн із найвищим ризиком зростання цін також входять Аргентина та Туреччина. У цих країнах інфляційний тиск посилюється нестабільністю валютних курсів, дорогим імпортом та внутрішніми економічними дисбалансами.

Підвищені ризики фіксуються у країнах із низьким рівнем продовольчої безпеки. Суттєве подорожчання очікується у Малаві, Нігерії та Ефіопії, де ситуацію ускладнюють кліматичні чинники, складнощі з логістикою та висока залежність від імпортних поставок.

Згідно з прогнозом, рейтинг країн за темпами зростання цін на продукти виглядає так:

• Аргентина — 33,2%;
• Туреччина — 25,1%;
• Гаїті - 24,1%;
• Малаві — 21,2%;
• Нігерія - 17,1%;
• Ліван - 14,9%;
• Ангола — 14,8%;
• Казахстан - 12,7%;
• Замбія — 10,8%;
• Ефіопія — 10,1%;
• Ямайка — 9,7%;
• Монголія — 9,7%;
• Киргизстан — 9,4%;
• Україна — 9,2%.

Україна серед країн із найпомітнішим зростанням цін

Україна увійшла до топ-15 держав із найвищим прогнозованим збільшенням вартості продуктів харчування. Очікується, що продовольча інфляція в країні складе близько 9,2% — майже втричі вище за середньосвітовий рівень.

Основними чинниками тиску на ціни залишаються військові дії, коливання валютного курсу, зростання витрат на енергоресурси та транспортування, а також загальний рівень економічної нестабільності та дефіцит бюджету. У разі навіть незначне збільшення витрат за сировину чи логістику швидко відбивається на роздрібних цінах.

Схожі проблеми спостерігаються і в низці країн Центральної Азії та Африки — зокрема, в Казахстані, Монголії, Замбії та Киргизстані, де економіка багато в чому залежить від імпорту та чутлива до зовнішніх змін ринків.

Регіональні тенденції світової інфляції

Аналіз показує, що найбільш сильний інфляційний тиск зосередиться на Близькому Сході та країнах Північної Африки — там зростання цін на продукти може значно перевищувати світовий показник. Латинська Америка також залишається зоною ризику через валютну нестабільність та економічні реформи.

У Європі та Центральній Азії темпи подорожчання очікуються помірнішими, проте продовольчі витрати продовжать суттєво впливати на сімейні бюджети. Найбільш стабільна ситуація прогнозується у країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону завдяки диверсифікованим ланцюжкам поставок.

Продовольча інфляція як соціальний фактор

Експерти зазначають, що зростання цін на продукти поступово перетворюється не лише на економічну, а й на соціальну проблему. У державах з високою інфляцією витрати на базове харчування можуть збільшуватись швидше, ніж доходи населення.

Незважаючи на загальне уповільнення глобальної інфляції, саме продукти харчування залишаються найчутливішою статтею щоденних витрат. Для урядів це означає необхідність одночасно підтримувати аграрний сектор, контролювати інфляційні процеси та забезпечувати продовольчу безпеку. Для України, яка продовжує жити в умовах війни та залежно від зовнішньої підтримки, продовольча інфляція стає серйозним випробуванням для домогосподарств.

Які продукти дорожчали найсильніше

За підсумками 2025 року загальна інфляція в Україні становила близько 8%, тоді як зростання цін на продукти перевищило 10%. Найбільш помітно подорожчали:

• м'ясо та м'ясна продукція - на 21%;
• соняшникова олія - ​​на 17,3%;
• риба – на 16,6%;
• фрукти – на 15,2%;
• хліб та хлібобулочні вироби – на 13,5%.

Одночасно спостерігалося зниження цін на окремі категорії: овочі подешевшали майже на 30%, а вартість цукру зменшилася приблизно на 9,7%. Такі зміни пояснюються врожайністю, сезонними факторами та доступністю імпортної продукції.

Ситуація у Європі

У країнах Європейського союзу середнє зростання цін на продукти склало близько 2,8%, що значно нижче за українські показники. Однак у регіоні відмінності залишаються помітними.

Найвище зростання зафіксовано у Туреччині — 32,8%. Далі слідує Косово з показником 7,6%. Серед країн ЄС лідером із продовольчої інфляції стала Румунія — 6,7%. У Болгарії, країнах Балтії та на Балканах ціни зросли в межах 4–7%.

При цьому держави Західної Європи демонструють відносну стабільність: у Франції зростання склало 0,7%, у Німеччині та Іспанії – близько 2,1%, в Італії – 2,5%. У Швейцарії навіть наголошувалося невелике зниження цін, тоді як на Кіпрі вартість продуктів практично не змінилася.

Загалом із 64 категорій продуктів, що відстежуються Євростатом, зниження цін зафіксовано лише за вісьмома позиціями, тоді як більшість товарів продовжили дорожчати, насамперед м'ясна та молочна продукція, а також рослинні олії.

Раніше ми писали, що ціна на гречку зросте.

Також "Знай" передавав, що українці купуватимуть ліки за новими правилами.

Крім того, розповідали, що українцям готують низку податкових змін.