Приховати гроші не вийде: податкова націлилась на закордонні рахунки українців - що побачить

Закордонний банківський рахунок більше не є приватною справою виключно між клієнтом та іноземною фінустановою. Після приєднання України до міжнародного стандарту автоматичного обміну податковою інформацією Common Reporting Standard (CRS) українська податкова отримує дані про рахунки своїх резидентів за кордоном — навіть якщо на них лише 100 євро.

Про механіку роботи системи розповіли на YouTube-каналі «Buh.ua». Україна офіційно приєдналася до CRS влітку 2023 року, а перший обмін інформацією відбувся восени 2024-го. Наразі триває обробка отриманих масивів даних. З 2026 року до системи планують поступово додати і криптоактиви на централізованих біржах.

Як працює CRS

CRS — це глобальна система автоматичного обміну фінансовою інформацією між податковими органами близько 120 країн, включно з офшорними юрисдикціями. Якщо громадянин України відкриває рахунок, наприклад, у чеському банку та вказує український податковий номер, банк ідентифікує його як податкового резидента України.

Далі інформація передається до податкового органу країни відкриття рахунку, а звідти — до української податкової. У звіті фіксуються ім’я, дата народження, адреса, податковий номер, номер рахунку, валюта, залишок на кінець року та загальна сума надходжень за рік. Тобто податкова бачить не лише факт існування рахунку, а й рух коштів.

Чи є «мінімальний поріг»

Поширений міф — що обмін стосується лише великих сум. Насправді CRS працює автоматично і не передбачає відбору рахунків за розміром залишку. Передаються дані і щодо 2 000 євро, і щодо 100 євро.

Ще один міф пов’язаний із порогом 250 000 доларів. Цей ліміт застосовувався на початковому етапі для окремих старих рахунків. Станом на 2026 рік система функціонує повноцінно.

Водночас в Україні до завершення воєнного стану діє пільгова норма: якщо загальна сума на всіх закордонних рахунках станом на 31 грудня не перевищує 250 000 доларів, податкова не ініціює додаткових запитів. Проте самі дані вона все одно отримує.

Криптовалюта також під контролем

У 2026–2027 роках планується розширення стандарту обміну на цифрові активи. Йдеться про так званий CRS 2.0 — механізм передачі даних про криптоактиви, що зберігаються на централізованих біржах або в кастодіальних гаманцях.

Якщо рахунок на біржі прив’язаний до банківських реквізитів, інформація може прирівнюватися до фінансового рахунку. Для податкових органів не має значення, зберігаються там євро, долари чи біткоїни. Натомість децентралізовані гаманці поки що не входять до системи автоматичного обміну.

Чи потрібно закривати рахунок

CRS не забороняє мати рахунки за кордоном. Ключове питання — прозорість походження коштів та правильність декларування доходів. Якщо податок уже сплачено в іншій країні, зазвичай застосовується механізм уникнення подвійного оподаткування.

Проблеми виникають у разі розбіжностей між даними CRS та податковими деклараціями. Тоді можливі запити на пояснення або перевірки. За некоректне зазначення податкового резидентства у банківських анкетах передбачені значні штрафи.

Експерти радять:

• чітко визначити свій статус податкового резидентства;

• оновлювати дані в банках у разі зміни місця проживання;

• декларувати закордонні рахунки та доходи;

• враховувати майбутнє розширення обміну на криптоактиви.

Нагадаємо, українці в Польщі почали отримувати SMS із дивним змістом: що слід знати

Раніше ми розповідали, що ПриватБанк оновив правила: що працює не так, як раніше

Також, Нацбанк виводить з обігу частину банкнот