Українці, які пережили російський полон, мають право на грошову допомогу від держави. Втім, отримати виплату можуть далеко не всі — існують чіткі умови та обмеження, про які варто знати заздалегідь. За даними Міністерства з питань реінтеграції, з початку повномасштабного вторгнення через російський полон пройшли тисячі цивільних українців, і державна програма підтримки діє для кожного, хто зміг повернутися на підконтрольну територію.
Після звільнення з полону перед людиною постає безліч проблем: відновлення документів, пошук житла, медична та психологічна допомога. Держава передбачила фінансову підтримку для таких громадян, однак процедура її отримання має свої нюанси. Багато хто стикається з бюрократичними перепонами, нестачею доказів або банальною необізнаністю щодо своїх прав.
Хто має право на виплату
Грошову допомогу можуть отримати виключно цивільні особи, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Йдеться про людей, яких незаконно утримували на тимчасово окупованих територіях або на території РФ. Порядок виплат регулюється постановою Кабінету Міністрів України, а рішення щодо кожного конкретного випадку ухвалює спеціальна комісія при Мінреінтеграції.
Важлива умова: на момент звернення за виплатою людина повинна перебувати на підконтрольній Україні території. Крім того, факт перебування в полоні має бути офіційно підтверджений відповідною комісією. Комісія розглядає кожну заяву індивідуально, аналізуючи надані документи, свідчення очевидців, публікації в ЗМІ та інші докази незаконного утримання особи.
Які суми передбачені
Розмір одноразової грошової допомоги становить 100 тисяч гривень на особу. Якщо людина провела в полоні понад один рік, сума збільшується — додатково виплачують ще 100 тисяч гривень за кожен повний рік незаконного утримання. Фінансування здійснюється з державного бюджету України, а кошти перераховуються на особистий банківський рахунок заявника після ухвалення позитивного рішення комісією.
Наприклад, якщо цивільний українець перебував у полоні два роки, загальна сума виплати становитиме 300 тисяч гривень. Якщо термін утримання склав один рік і шість місяців, комісія враховує лише повні роки — тобто один рік, і загальна виплата складе 200 тисяч гривень. Ці кошти виплачуються одноразово, після ухвалення рішення спеціальною комісією, і не підлягають оподаткуванню.
Як оформити допомогу
Для отримання виплати необхідно звернутися до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Заяву можна подати особисто або через законного представника, оформивши нотаріально завірену довіреність. Першим кроком є збір усіх необхідних документів, другим — безпосереднє подання заяви до комісії, третім — очікування рішення, яке, згідно з регламентом, має бути ухвалене протягом 30 календарних днів із моменту надходження повного пакета документів.
До заяви додаються: копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, копія ідентифікаційного коду, а також документи, які підтверджують факт позбавлення особистої свободи. Це можуть бути свідчення родичів, публікації в медіа, дані від правоохоронних органів, довідки з медичних установ, де людина проходила обстеження після звільнення. Якщо заяву подає представник, додатково потрібна нотаріально засвідчена довіреність та копія його паспорта. У разі відсутності будь-якого з обов'язкових документів комісія має право залишити заяву без розгляду до усунення недоліків.
Кому можуть відмовити
Відмовити у виплаті можуть у кількох випадках. По-перше, якщо комісія не підтвердить факт позбавлення особистої свободи — це трапляється, коли наданих доказів недостатньо для однозначного висновку. По-друге, якщо виявиться, що особа добровільно співпрацювала з окупаційною владою або брала участь у збройних формуваннях ворога. Такі факти перевіряються через взаємодію комісії з правоохоронними органами, і рішення про відмову в таких випадках є остаточним.
Також виплата не призначається, якщо людина вже отримувала аналогічну допомогу раніше — повторно за той самий період полону гроші не виплачують. Крім того, підставою для відмови може стати подання неповного пакета документів або виявлення недостовірних відомостей у заяві. За інформацією Мінреінтеграції, близько 15% заяв отримують відмову саме через брак доказової бази. У разі незгоди з рішенням комісії заявник має право оскаржити його в судовому порядку протягом шести місяців.
Раніше портал Знай повідомляв, переплата за комуналку: чи можна повернути гроші.