Робота екстреної медичної допомоги під час повітряних тривог в Україні досі залишається неврегульованою. У Міністерстві охорони здоров’я визнали, що чітких алгоритмів, які б визначали дії медиків у таких ситуаціях, наразі немає.
Проблему обговорили на засіданні Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації. Одним із головних питань стала ситуація, коли під час ракетних чи дронових атак бригади швидкої допомоги змушені шукати укриття, а люди з гострими станами можуть залишатися без допомоги.
Народні депутати звернули увагу, що після атак у містах почали з’являтися скарги від громадян. Люди повідомляли, що у деяких випадках бригади не виїжджали на виклики під час повітряних тривог. Особливе занепокоєння викликають випадки серцевих нападів, інсультів та інших станів, коли рахунок може йти на хвилини.
Глава МОЗ Віктор Ляшко пояснив, що створити універсальний алгоритм дій складно через те, що характер загроз постійно змінюється. Водночас міністерство працює над покращенням координації між екстреною медициною та службами, які відповідають за безпеку.
Зокрема, планується посилити взаємодію диспетчерських служб швидкої допомоги із ситуаційними центрами, де відстежують повітряні загрози. Це має дозволити швидше ухвалювати рішення щодо виїздів бригад.
Представники медичних працівників наголошують: нині існує лише документ, який визначає пріоритет безпеки самих медиків під час небезпеки. Однак детального порядку дій — коли саме їхати, як діяти у різних ситуаціях та який захист мають отримати працівники — немає.
У МОЗ також нагадали, що працівники екстреної медичної допомоги мають соціальні гарантії. У разі загибелі медика під час виконання службових обов’язків його родина може отримати компенсацію. Крім того, для медиків, які працюють у небезпечних регіонах, діють додаткові виплати.
Нагадаємо, лікарняні оформлюватимуть по-новому: кого торкнеться
Раніше ми розповідали, що побори в лікарнях хочуть викорінити: що зміниться для пацієнтів
Також, формулу лікарняних та декретних змінили
