Історія почалася зі звичайної онлайн-позики. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» — компанія, відома на ринку мікрокредитування, — звернулася до суду з позовом до клієнта. За версією фінансистів, чоловік уклав електронний договір через інтернет, отримав 5 000 гривень, але вчасно їх не повернув. З урахуванням відсотків та штрафних санкцій сума претензій зросла до 17 809 гривень.

Здавалося б, типова справа: боржник не платить — кредитор іде до суду. Однак під час засідань захист поставив одне-єдине запитання, яке зруйнувало всю позицію позивача: де докази того, що гроші взагалі надходили на рахунок відповідача?

Що надав кредитор замість доказів

Як з'ясувалося, фінансова компанія не змогла пред'явити суду жодної офіційної банківської виписки чи платіжного доручення. Усе, що було в матеріалах справи, — це внутрішні розрахунки, витяги з власної електронної системи та скріншоти. Саме ці «докази» мали підтвердити факт переказу коштів.

Суддю такий пакет документів не переконав. Кременецький районний суд, розглянувши справу № 601/1476/26, повністю відмовив позивачу. Ключовим аргументом стала стаття 1054 Цивільного кодексу України: кредитний договір вважається чинним лише тоді, коли відбувся реальний факт передачі коштів позичальнику.

Чому внутрішніх документів МФО недостатньо

У рішенні суд підкреслив одразу кілька принципових моментів. Внутрішні звіти та баланси мікрофінансової організації є односторонніми — компанія фактично сама собі видає довідки. Такі документи не можуть бути належним доказом того, що конкретна людина отримала гроші.

Крім того, кредитор зобов'язаний довести не лише те, що клієнт використав SMS-пароль під час реєстрації, а й провести його повну верифікацію. Юридично належним підтвердженням є лише первинні бухгалтерські документи — банківські виписки або платіжки з ЕЦП, що відображають реальний рух коштів між рахунками.

Адвокат відповідача Віталій Сідоров наголосив: в українському судочинстві діє правило «хто стверджує — той доводить». Оскільки фінансова установа не спромоглася підтвердити базовий факт відправки грошей, рішення ухвалили на користь громадянина.

Що це означає для інших позичальників

Цей випадок став чітким сигналом: судові позови від мікрофінансових організацій не є автоматично виграшними для кредитора. Якщо МФО не може надати беззаперечних доказів переказу коштів — борг можуть і не стягнути. Щоправда, рішення ще не набрало законної сили — компанія має право подати апеляцію.

Втім, прецедент уже створено. Українцям, які отримали позови від мікрокредитних компаній, варто уважно вивчати доказову базу позивача. Якщо справа тримається лише на внутрішніх звітах самої МФО — шанси на успіх у суді можуть бути значно вищими, ніж здається на перший погляд.

Раніше портал Знай повідомляв, банк заблокує внесення готівки: які документи треба підготувати для старих заощаджень.

Також наш портал інформував, спадщину поділили, а заповіт знайшли пізніше: кому суд не поверне майно.

Більше деталей читай у матеріалі: взяли мікрокредит — суд змусить віддати в рази більше.