Калуський міськрайонний суд 21 липня надав поліцейським тимчасовий доступ до документів у кримінальному провадженні за фактом шахрайства у великих розмірах. Справу відкрито за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України. Про це повідомляють «Вікна».
Схема, у яку потрапив чоловік, почалася з безневинного оголошення про продаж телевізора. У Viber із ним зв'язався псевдопокупець і надіслав посилання нібито для отримання оплати. Продавець перейшов за лінком, ввів ПІБ та номер телефону — і на його рахунок справді надійшло 5 000 гривень. Це приспало пильність.
Як працювала схема
Одразу після зарахування грошей зателефонував фейковий «працівник банку». Він повідомив про нібито несанкціоновану операцію та змусив чоловіка встановити додатки онлайн-банкінгу — начебто для перевірки «сторонніх кредитів». Потерпілий постійно залишався на зв'язку з аферистом, виконував його вказівки та відкрив повний доступ до своїх фінансових даних.
За командою шахрая калушанин власноруч оформив кредитні ліміти в кількох фінустановах. Одразу після цього з його рахунків без відома власника списали близько 217 000 гривень кредитних коштів на сторонні картки.
Усвідомивши, що став жертвою обману, чоловік заблокував банківські картки та звернувся до поліції. Наразі слідчий суддя надав правоохоронцям доступ до руху коштів за банківськими картками як потерпілого, так і рахунків, на які зловмисники вивели вкрадені гроші. Розслідування триває.
Як не стати жертвою фішингу
Правоохоронці вкотре нагадують базові правила безпеки під час онлайн-продажів. Передусім — ніколи не переходьте за сторонніми посиланнями, які надсилають покупці чи продавці. Для отримання оплати достатньо номера картки — жодних ПІБ, паролів чи кодів із SMS вводити не потрібно.
Окрему небезпеку становлять дзвінки від «служби безпеки банку». Справжні банківські працівники ніколи не просять встановлювати додатки, називати CVV-код чи переказувати гроші на «безпечний рахунок». Якщо вам телефонують із такими вимогами — негайно кладіть слухавку та телефонуйте до банку за офіційним номером, вказаним на звороті картки.
Якщо ви все ж перейшли за підозрілим посиланням і ввели дані — терміново блокуйте картки через гарячу лінію банку або мобільний додаток. Далі звертайтеся до кіберполіції: можна подати електронне звернення на сайті Департаменту кіберполіції або зателефонувати за номером 0 800 505 170. Розслідування у справах про фішингове шахрайство потребує часу, але шанс повернути гроші є, якщо діяти швидко.
Раніше портал Знай повідомляв, фейкові листи від голів ОВА: шахраї виманюють гроші в українців на «потреби ЗСУ».
Також наш портал інформував, Visa, MasterCard і не тільки: 55 платіжних систем обробляють гроші українців.
