Виконавче провадження в Україні переходить на принципово новий рівень. Як повідомляє «Судово-юридична газета», наказ Міністерства юстиції №1837/5 від 9 липня 2026 року фактично змінює саму модель виконання судових рішень — від автоматичного арешту рахунків держава переходить до повноцінного автоматичного списання коштів.
Документ ухвалено на виконання Закону №4833-IX щодо цифровізації виконавчого провадження. Він охоплює всі ключові етапи: отримання інформації про рахунки боржника, накладення арешту, формування платіжних інструкцій, примусове списання та перерахування коштів стягувачу. Тобто йдеться про єдиний цифровий ланцюг — без паперового документообігу між більшістю учасників процесу.
Ключова зміна стосується швидкості. Раніше банки могли обробляти запити виконавців у загальному режимі, тепер же їхні інформаційні системи зобов'язані щогодини перевіряти наявність нових документів від державних та приватних виконавців. Відповідь на інформаційний запит — чи має боржник рахунки, їх реквізити, залишки коштів — банк мусить надати не пізніше ніж протягом години робочого часу.
Уся взаємодія відбуватиметься через автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП) за допомогою прикладних програмних інтерфейсів (API). Достовірність усіх повідомлень підтверджуватиметься кваліфікованими електронними печатками. Людський фактор під час передачі документів має бути максимально мінімізований.
Електронні гроші прирівняли до звичайних — що це означає
Окрема важлива новація — розширення кола учасників. Новий порядок поширюється не лише на банки, а й на небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей та інші фінансові установи. Тобто цифрова взаємодія охоплюватиме практично всі фінансові сервіси, які мають право відкривати рахунки або електронні гаманці.
Електронні гроші стають таким самим об'єктом примусового виконання, як і кошти на банківських рахунках. Виконавець зможе отримати інформацію про електронні гаманці боржника, накласти на них арешт, а згодом — примусово списати кошти. Використання електронних гаманців більше не гарантуватиме уникнення виконання судового рішення.
Механізм списання залежить від виду активів: кошти в гривні списуватимуться за правилами безготівкових розрахунків НБУ, в іноземній валюті — за окремим положенням Нацбанку, електронні гроші — за правилами Положення НБУ про випуск електронних грошей. До повного запуску електронної взаємодії платіжні інструкції в гривні передаватимуться до банку стягувача вже наступного робочого дня, тоді як документи щодо іноземної валюти та електронних грошей поки що надсилатимуться в паперовій формі.
Скільки грошей залишать боржнику на життя
Попри жорсткість нового механізму, законодавство передбачає захист для фізичних осіб. Боржник може здійснювати видаткові операції з одного поточного рахунку в одному банку на суму, що не перевищує два розміри мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2026 року — тобто 16 000 грн на місяць. Звернення стягнення на ці кошти в межах зазначеної суми не здійснюється.
Це означає, що навіть у разі арешту рахунків боржник має право на «недоторканний» залишок для базових потреб. Також наказ передбачає автоматичне зняття арештів після повного погашення заборгованості — без додаткових звернень до виконавчої служби.
Раніше портал Знай повідомляв, рахунок арештували за борги: як отримати доступ до 16 000 грн на місяць.
Також наш портал інформував, кредит погашено, а борг залишився: чому ПриватБанк та Ощадбанк вимагають гроші.
Більше деталей читай у матеріалі: продав телевізор — отримав борг 217 000 грн: шахраї через Viber спустошили рахунки.
