Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики одноголосно підтримав законопроєкт №15412 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення функціонування української мови як державної». Документ, авторами якого стали 63 народні депутати з різних фракцій, суттєво розширює мовні вимоги в країні.
Про це повідомив народний депутат Володимир В'ятрович. Законопроєкт вносить зміни до чинного мовного законодавства, яке діє з 2019 року, і пропонує низку нововведень, що торкнуться як державного сектору, так і приватної сфери.
Кого зобов'яжуть володіти українською
Передусім документ розширює перелік посад, для яких володіння та використання державної мови стане обов'язковим. До списку потрапляють народні депутати, керівники державних наукових установ і закладів культури, приватні виконавці, арбітражні керуючі та аудитори. Окрім того, право на використання української мови захищатиметься не лише під час роботи, а й при прийомі на роботу — роботодавці більше не зможуть відмовляти кандидатам через мовну ознаку.
Продавців програмного забезпечення без україномовного інтерфейсу зобов'яжуть попереджати покупця про це ще до придбання програми. Також законопроєкт уточнює порядок розгляду мовних скарг і проведення перевірок Уповноваженим із захисту державної мови.
Освіта, культура та дипломатія — що зміниться
Окремий блок змін стосується освітньої та культурної сфер. У позашкільній освіті пропонують повністю заборонити використання державної мови країни-агресора. Такі самі вимоги висувають до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку — персонал муситиме забезпечувати винятково україномовне середовище.
У сфері культури документ передбачає заборону публічного виконання, показу та демонстрації творів, фонограм, відеограм і музичних кліпів, виконаних державною мовою держави-агресора. Приватним навчальним закладам дозволять самостійно визначати мову освітнього процесу — за винятком мови країни, яку Верховна Рада визнала державою-агресором або окупантом.
Дипломатичну службу також не оминули: до її основних завдань планують додати сприяння розвитку та поширенню української мови за кордоном. Членів виборчих комісій та комісій із референдуму зобов'яжуть володіти українською мовою й використовувати її під час виконання повноважень, а місцеві ради отримають додаткові повноваження для популяризації державної мови на своїй території.
Що далі
Після схвалення профільним комітетом законопроєкт має бути винесений на розгляд Верховної Ради. Якщо народні депутати проголосують за документ, нові правила набудуть чинності після завершення законодавчої процедури. Очікується також посилення відповідальності за порушення мовного законодавства — чинні штрафи можуть суттєво зрости.
Раніше портал Знай повідомляв, «мова гідності», безпека та харчування: МОН розіслало лист школам.
