Київрада в липні ухвалила рішення повернути до міського бюджету 1,25 мільярда гривень — кошти, які ще у травні передали Державному агентству відновлення для створення резервної системи теплопостачання столиці. Жоден проєкт за ці гроші так і не профінансували.
Як повідомляє «Дзеркало тижня», кошти кілька місяців пролежали на казначейських рахунках без руху. Причина — Міністерство фінансів та Державна казначейська служба так і не визначили правовий механізм використання міжбюджетної субвенції.
Чому гроші не дійшли до тепла
У травні 2026 року Київ передбачив трансферт у 1,25 млрд грн із місцевого до державного бюджету. Агентство відновлення мало закупити обладнання та збудувати резервні джерела тепла — це була частина Плану стійкості Києва, за яким міська й центральна влада домовилися спільно готувати інфраструктуру до опалювального сезону 2026–2027 років.
Однак за кілька місяців Агентство не змогло витратити жодної гривні. Тодішній керівник відомства Сергій Сухомлин пояснював: Казначейство посилалося на обмеження щодо відкриття рахунків для розпорядників бюджетних коштів, а Мінфін заявив про відсутність правових підстав для використання субвенції — місцеві гроші не були складовою відповідної державної бюджетної програми.
Фактично державні структури кілька місяців не могли оформити механізм фінансування, а дорогоцінний літній час для закупівель і монтажу обладнання спливав.
Що далі: «Київтеплоенерго» береться самостійно
Тепер повернені 1,25 млрд грн спрямують безпосередньо комунальному підприємству «Київтеплоенерго» — саме воно створюватиме резервну систему теплопостачання. У Київраді наголосили: через бюрократичні перешкоди місто мусить виконувати частину робіт самотужки, хоча раніше їх планували доручити Агентству відновлення.
Затримка означає втрату кількох місяців, доступних для закупівлі обладнання, будівництва необхідних об'єктів і запуску систем до початку холодів. Резервні джерела тепла мають підтримувати постачання в окремих районах у разі пошкодження основних генерувальних потужностей через російські удари.
Звідки ще беруть гроші на стійкість
Загалом на План стійкості Київ акумулював близько 11,1 млрд грн. Міністерство розвитку громад раніше повідомляло, що держава окремо виділила майже 4 млрд грн на захист інфраструктури, розподілену теплову генерацію та резервні джерела тепла — ці кошти не пов'язані з поверненим 1,25-мільярдним трансфертом.
Додатково столиця попередньо домовилася з Ощадбанком та Європейським банком реконструкції та розвитку про кредити обсягом 5,2 млрд грн. «Київтеплоенерго» додасть ще 1,7 млрд грн власних коштів, а місто розраховує на окрему субвенцію приблизно на 1,3 млрд грн.
Що це означає для мешканців
Резервна система теплопостачання — це не розкіш, а необхідність в умовах війни. У разі пошкодження великих ТЕЦ або магістральних тепломереж саме модульні котельні та резервні генератори мають забезпечити базове опалення в будинках. Втрата кількох місяців на бюрократичне узгодження скорочує час на монтаж до старту сезону, що підвищує ризики для споживачів.
Водночас міського бюджету може не вистачити для реалізації повного Плану стійкості, тому столична влада продовжує переговори з урядом щодо додаткового фінансування. Чи встигне «Київтеплоенерго» надолужити згаяний час — стане зрозуміло вже найближчими місяцями.
Раніше портал Знай повідомляв, 72 млрд грн не заплатили за тепло: тепловики готуються до зими без грошей.
Також наш портал інформував, 1,1 млрд грн на тепло й воду: Львів запускає 29 проєктів модернізації.
Більше деталей читай у матеріалі: понад 108 тисяч нових боржників за комуналку: опалення та вода — головні статті несплати.
