До початку нового опалювального сезону залишається менше двох місяців, і масштаби підготовки вражають. Після надзвичайно складної зими 2025–2026 років, коли російські удари завдали значних пошкоджень енергетичній інфраструктурі, країна перейшла до створення більш децентралізованої системи, яку складніше вивести з ладу масованими атаками.
Як повідомив виконувач обов'язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв, столиця вже відновила понад 60% пошкоджених енергетичних потужностей. На реалізацію Плану стійкості з міського бюджету та коштів комунальних підприємств передбачено понад 10 млрд грн. Значний обсяг фінансування надходить також із державного бюджету та кредитних ресурсів міжнародних фінансових інституцій.
Одним із ключових елементів нової енергосистеми стали когенераційні установки — вони одночасно виробляють електричну та теплову енергію. За даними міської влади, уже створено понад 65 МВт когенераційних потужностей та понад 16 МВт дизельної генерації. Частину нових міні-ТЕЦ будують одразу всередині захисних споруд, щоб забезпечити резервне живлення великих станцій теплопостачання навіть після прямих влучань. Паралельно триває робота над створенням приблизно 1,6 ГВт розподіленої теплової генерації — від блочно-модульних котелень до модернізації наявних джерел тепла.
Окремим викликом залишається житловий фонд. Під час тривалих перебоїв із централізованим опаленням навантаження на внутрішньобудинкові електромережі різко зростає — мешканці масово використовують електричні обігрівачі. Саме тому місто виділило близько 800 млн грн на ремонт та модернізацію електрощитових у житлових будинках. За словами Пантелеєва, у 2026 році заплановано виконати роботи на 742 об'єктах, а на початок серпня виконано близько п'ятої частини запланованого.
Станом на початок серпня близько 2 тисяч будинків уже отримали елементи енергетичної автономності — генератори, інвертори, акумуляторні системи. Понад 200 будинків мають власні сонячні електростанції, деякі з них уже можуть віддавати надлишок виробленої електроенергії до зовнішньої мережі. Діють і міські програми співфінансування, за якими ОСББ та житлово-будівельні кооперативи можуть встановлювати резервні джерела живлення.
Що радять українцям для особистої підготовки
Радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов («Флеш») закликає українців завчасно придбати павербанки, акумулятори, інвертори та зарядні станції. За його оцінкою, у разі нових масштабних атак на енергетику й різкого попиту восени або взимку окремі товари можуть подорожчати у два-три рази.
За словами Бескрестнова, влітку акумулятори та інвертори є на складах у достатній кількості, а попит на них нижчий, ніж у періоди тривалих відключень. До базового набору автономності він також відносить зарядні станції та інші резервні джерела живлення. Експерт наголошує: найбільшими ризиками майбутнього зимового періоду залишаються саме електропостачання та опалення.
Родинам і підприємствам, які використовують генератори, Бескрестнов радить тримати початковий запас щонайменше 10 літрів пального. При цьому він застерігає: великі побутові запаси пального підвищують пожежні ризики, тому зберігати його слід лише у призначених для цього ємностях і з дотриманням правил безпеки.
Повністю перебудувати систему теплопостачання за кілька місяців неможливо — КМДА ще навесні зазначала, що створення децентралізованої моделі енергетики потребуватиме двох-трьох років. Головна концепція полягає в тому, щоб у разі нового масштабного удару міста не залежали від кількох великих джерел тепла та електроенергії, а мали мережу резервів — від когенераційних установок до автономних систем багатоквартирних будинків.
Раніше портал Знай повідомляв, 1100 будинків можуть лишитися без опалення через невідновлену ТЕЦ.
Також наш портал інформував, запаси газу в ЄС на історичному мінімумі 58%: українцям загрожує складна зима.
