Щоб викрасти гроші з рахунку, шахраю не потрібно зламувати банківську систему. Достатньо переконати власника картки самостійно виконати потрібні дії: назвати код із SMS, підтвердити операцію в застосунку або перейти на підроблений сайт. Саме так працює соціальна інженерія — головний інструмент зловмисників, на який припадає переважна більшість успішних атак.
За даними освітнього порталу Національного банку України, шахраї найчастіше полюють на реквізити банківської картки, пароль до мобільного банкінгу, одноразовий код підтвердження, доступ до фінансового номера телефону, електронну пошту або месенджер. Кінцева мета — прямий переказ грошей на підконтрольний рахунок, і для цього використовують психологічний тиск: жертву лякають блокуванням картки, повідомляють про нібито оформлений кредит або вимагають терміново допомогти родичу.
Справжні працівники банку ніколи не запитують PIN-код, CVV, пароль до банкінгу або код із SMS. Для отримання грошового переказу не потрібно переходити за посиланням і вводити всі реквізити картки. Банки не використовують «безпечні», «резервні» чи «тимчасові» рахунки для захисту коштів клієнтів — такий рахунок належить шахраю. Якщо співрозмовник не дозволяє завершити розмову і керує вашими діями біля банкомата — негайно кладіть слухавку.
15 схем, які спустошують рахунки українців
Дзвінок «зі служби безпеки банку»
Людині телефонують нібито з банку і повідомляють про підозрілу операцію, спробу зняття грошей або оформлення кредиту. Для «скасування» просять назвати номер картки, термін дії, CVV-код або пароль до банківського застосунку. Справжньому працівникові банку ці дані не потрібні. Якщо дзвінок викликає підозру — кладіть слухавку та самостійно телефонуйте до банку за номером, указаним на звороті картки.
Фішингові сайти
Фішинг — це створення підробленої сторінки, яка зовні нагадує сайт банку, поштового оператора або державного сервісу. Посилання поширюють через SMS, електронну пошту, Telegram, Viber і соцмережі. Людині пропонують авторизуватися, отримати виплату або сплатити невелику суму — введені дані одразу потрапляють до зловмисників. Навіть значок замка та https не гарантують, що сайт справжній. Шахраї можуть замінити одну літеру в домені, додати дефіс або використати схожу адресу.
Фейкова доставка на сайтах оголошень
Шахрай пропонує продавцеві оформити доставку і надсилає посилання нібито для отримання оплати. Підроблена сторінка просить ввести номер картки, термін дії, CVV або навіть залишок на рахунку. Для отримання переказу ці дані не потрібні — усі дії з доставкою слід виконувати лише всередині офіційного застосунку торговельного майданчика.
Фейкові соціальні виплати
У соцмережах масово поширюють повідомлення про виплати від держави, міжнародних організацій чи благодійних фондів. Щоб отримати гроші, людині пропонують перейти за посиланням, пройти «опитування» та ввести банківські дані. Державні органи не вимагають CVV, PIN-код чи пароль до банкінгу для нарахування допомоги. Усю інформацію про виплати слід перевіряти на офіційному сайті установи або в застосунку «Дія».
Зламаний акаунт знайомого
Шахраї отримують доступ до Telegram, Viber, Facebook або Instagram і пишуть контактам власника. Найчастіше просять терміново позичити гроші, проголосувати за дитину в конкурсі або перейти за посиланням для «підписання петиції». Навіть якщо повідомлення надійшло від близької людини — зателефонуйте їй або поставте запитання, відповідь на яке знає лише вона.
Крадіжка фінансового номера
Фінансовий номер — це SIM-карта, прив'язана до банківських повідомлень. Шахраї можуть перевипустити SIM-картку або переконати власника назвати код оператора. У лютому 2026 року Кіберполіція попереджала про фейкові Telegram-акаунти, замасковані під мобільних операторів. Якщо SIM-картка раптово перестала працювати — негайно зв'яжіться з оператором і банком.
Псевдоінвестиції та фальшиві криптоплатформи
У рекламі або месенджері обіцяють гарантований дохід від криптовалюти, акцій чи автоматичного торговельного робота. Після невеликого першого внеску в особистому кабінеті може з'явитися прибуток, але ці цифри не підтверджені реальними операціями. Для виведення коштів шахраї вимагають нові платежі: «податок», «комісію» або «страховий депозит». Ознаки обману — гарантована прибутковість і тиск із вимогою терміново поповнити рахунок.
Фальшива робота та «дропи»
Під виглядом віддаленої роботи людині пропонують приймати платежі на власний рахунок і переказувати їх іншим особам за винагороду. Так власника картки роблять «грошовим мулом», або дропом. Такі рахунки використовують для переміщення викрадених коштів, і участь у схемі може призвести до блокування рахунків та кримінальної відповідальності.
Неіснуючий товар і фейкові магазини
Зловмисники створюють сторінки магазинів із привабливими цінами та фальшивими відгуками. Після повної передоплати продавець зникає або надсилає товар, що не відповідає опису. Дуже низька ціна, відмова від післяплати й вимога переказати гроші на картку фізичної особи — тривожні сигнали. Скриншот паспорта продавця не є гарантією: документ може бути викраденим або підробленим.
Кредит, оформлений за чужими документами
Отримавши фотографії паспорта, ідентифікаційний код і доступ до SIM-картки, шахраї можуть оформити онлайн-кредит на ім'я жертви. Не надсилайте повні копії документів невідомим роботодавцям чи покупцям. Якщо ви виявили невідомий кредит — звертайтеся до кредитора, подавайте заяву до поліції, перевіряйте кредитну історію та оскаржуйте зобов'язання.
Що робити, якщо ви стали жертвою шахраїв
Якщо ви вже передали дані картки або помітили підозрілі списання — дійте негайно:
- Заблокуйте картку через мобільний застосунок або зателефонуйте на гарячу лінію банку.
- Зверніться до Кіберполіції через офіційний сайт або за номером 0-800-505-170.
- Збережіть усі докази: скриншоти листування, номери телефонів, посилання, квитанції про перекази.
- Напишіть заяву до банку з вимогою провести внутрішнє розслідування.
- Якщо на ваше ім'я оформили кредит — вимагайте від кредитора документи, що підтверджують операцію, і звертайтеся до поліції із заявою про шахрайство.
Докладні правила платіжної безпеки зібрані в інформаційній кампанії Національного банку України «ШахрайГудбай».
Раніше портал Знай повідомляв, шахраї підробляють Bank iD: фальшиві SMS про штрафи спустошують картки українців.
Також наш портал інформував, завантажив застосунок — втратив 145 000 грн: шахраї крадуть гроші через фейкові програми.
Більше деталей читайте у матеріалі: 13 200 грн від ООН — фейк: шахраї підробили сайт Ощадбанку й крадуть гроші з карток.
