Після серії російських атак українські продуктові мережі фактично з нуля перебудовують систему постачання. За кілька тижнів літа з ладу вивели близько 400 тис. м² логістичної нерухомості класу А в Києві та області, а по всій країні — близько 500 тис. м². Це майже 30% усіх складів найвищого класу, які на момент ударів були заповнені товарами й орендовані «під зав'язку».
Найважчі втрати — в АТБ. Від початку великої війни мережа втратила понад 110 000 м² складів, тобто більше половини власних потужностей. Сукупні збитки компанії оцінюють у 15 млрд грн. У 2025–2026 роках росіяни знищили два розподільчі центри мережі в Дніпрі та Харкові загальною площею понад 65 000 м², ще два — в Одесі й Дніпрі — зазнали значних пошкоджень. Лише 2026-го збитки від руйнування РЦ склали близько 65 млн грн, а від знищення товарів — 728 млн грн.
Один знищений розподільчий центр — це приблизно 300 магазинів, які можуть за лічені години залишитися без звичного завезення. Про це Retailers.ua розповів комерційний директор Dragon Capital Property Management Дмитро Калінічев.
Ніч, коли Fozzy втратила одразу чотири склади
Для Fozzy Group, куди входять «Сільпо» та «Фора», найважчою стала ніч із 4 на 5 серпня: під час атаки уразили одразу чотири розподільчі центри групи. Збитки лише мережі «Фора» від того удару оцінюють у 1,15 млрд грн. Постраждала й логістика VARUS, але там із міркувань безпеки не називають ні конкретних об'єктів, ні сум.
У Fozzy Group запевняють: попри значні втрати, мережа оперативно перенаправила товарні потоки, і на окремих полицях виникали лише короткочасні прогалини. «Ми стрімко перебудовуємо логістику, і для нас справа честі — зробити все, щоб гості знову бачили звичні наповнені полиці», — заявили в компанії.
Що найімовірніше зникне з полиць і чи чекати дефіциту
Найвразливішими до логістичних збоїв експерти називають товари з коротким терміном придатності та ті, що потребують безперервного холодового ланцюга: свіжі овочі й фрукти, охолоджене м'ясо і рибу, молочні продукти, морозиво та напівфабрикати. Натомість системного дефіциту ритейлери не прогнозують: окремі позиції чи бренди можуть на кілька днів зникати, але їх замінюють альтернативними товарами.
Ще один виклик — 75% виробників не готові перейти на пряме постачання в магазини в обхід розподільчих центрів. Як пояснив виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур, для регулярного завезення в сотні магазинів потрібен власний транспорт, водії, складські площі й додатковий персонал. Переробні підприємства фізично не спроможні довозити товар до всіх 1300 магазинів АТБ чи 800–900 об'єктів Fozzy Group.
Що це означає для цін у магазині
Усі опитані мережі сходяться в одному: логістика дорожчає. У VARUS підтверджують зростання витрат, але застерігають від автоматичного перенесення їх на цінники — на кінцеву вартість впливають ще сировина, закупівельні ціни, курс валют і сезонність. Частину додаткових витрат мережі компенсують оптимізацією процесів. Тому різкого стрибка цін ритейлери не обіцяють, але на товари «холодового ланцюга» ціни можуть реагувати швидше за інші.
Держава теж шукає резервні площі: прем'єр-міністр Сергій Корецький доручив Мінекономіки, АРМА та Фонду держмайна підшукати приміщення для розосередження товарів. АРМА вже перевіряє близько 250 тис. м² арештованих площ, проінвентаризувавши 60 тис. м². Втім, мережі поки не отримали жодного державного приміщення: більшості об'єктів бракує температурних зон, вентиляції та захисту від вологи.
Детальніше про те, як мережі перебудовують логістику після ударів, читайте в матеріалі Retailers.ua.
Раніше портал Знай повідомляв, огірки подорожчали у 2,5 раза до 30 грн/кг.
Також наш портал інформував, не лише молоко містить найбільше вітаміну D.
