Кількість українців, які потрапили до Єдиного реєстру боржників через несплату комуналки, стрімко зростає. Лише за перше півріччя 2026 року виконавчі служби відкрили 108 561 нове провадження — і це означає, що десяткам тисяч людей уже заблокували банківські рахунки або наклали арешт на майно.

Загалом у Реєстрі боржників зараз налічується 829 768 проваджень за комунальними боргами. Для порівняння: на початку 2021 року таких записів було 344 565 — менше ніж удвічі. Тобто за п'ять років кількість боржників зросла на 140%.

Водночас юристи застерігають: закрите виконавче провадження не завжди означає, що борг погашено. Його можуть закрити через неможливість стягнення — наприклад, якщо у людини немає офіційних доходів чи майна. Але сам запис у Реєстрі може залишатися роками, псуючи кредитну історію.

Найбільше нових боржників з'явилося у трьох областях: на Харківщині відкрили 22 171 провадження (20% від усіх нових), на Дніпропетровщині — 19 636 (18%), на Миколаївщині — 12 841 (12%). Це регіони, які найбільше постраждали від бойових дій та вимушеного переселення людей.

Комунальні платіжки та борги після евакуації
Комунальні платіжки та борги після евакуації
Комунальні платіжки та борги після евакуації

За що українці винні найбільше

Левова частка нових боргів — 43% — припадає на теплопостачання. Друге місце посідає водопостачання (18%), далі — житлове обслуговування (12%), газопостачання (11%) та електроенергія (9%).

Такий розподіл невипадковий: тепло — найдорожча комунальна послуга, і в регіонах, де централізоване опалення є безальтернативним, накопичити борг найпростіше. До того ж, як нагадують в Офісі Омбудсмана, послуги з теплопостачання необхідно оплачувати навіть тоді, коли в квартирі ніхто не проживає — на відміну від інших комунальних послуг.

Виїхали через війну, а борги ростуть: що робити переселенцям

Проблема особливо гостра для внутрішньо переміщених осіб. Люди залишили домівки, а платіжки продовжують надходити — і з часом перетворюються на виконавчі провадження з арештом рахунків.

Представниця Омбудсмана Ольга Алтуніна пояснює: якщо людина не проживає в житлі понад 30 календарних днів, вона має право не сплачувати за більшість комунальних послуг. Для цього потрібно подати письмову заяву кожному постачальнику окремо та додати документ, що підтверджує відсутність — найчастіше це довідка ВПО.

Які послуги можна не оплачувати при виїзді

Правило працює для постачання та розподілу природного газу, електроенергії, гарячої води, централізованого водопостачання й водовідведення, а також управління побутовими відходами. Але є нюанси: якщо в помешканні є лічильники, потрібно щомісяця передавати показники. Якщо лічильників немає — нарахування припиняють після отримання заяви.

Окрема історія — зруйноване житло. Якщо квартиру чи будинок визнано непридатним для проживання, нарахування плати за всі комунальні послуги припиняється повністю. Крім того, стягнення заборгованості заборонене, якщо борг утворився після 24 лютого 2022 року на територіях, де ведуться або велися бойові дії, а споживач залишив житло через війну.

Як повідомляє Соцпортал із посиланням на дані Опендатабот, юристи радять не ігнорувати платіжки навіть після виїзду — краще одразу письмово повідомити постачальників про свою відсутність. Це єдиний спосіб уникнути необґрунтованого накопичення боргу, блокування рахунків та арешту майна.

Раніше портал Знай повідомляв, банк вимагає повернути кредит: які борги можна оскаржити.

Також наш портал інформував, банк заблокував картку, а гроші зникли з доступу: що робити українцям і як зняти арешт.

Популярні новини зараз
Пенсії прив'яжуть до реальних цін на продукти й ліки: вимагають до 150% мінімуму ТЦК масово блокує банківські картки: юрист пояснила, кому загрожує арешт рахунків Втомилися виживати на копійки: пенсії пропонують підняти у чотири рази 22 грн за автобус і 18 грн за тролейбус: тимчасові тарифи на проїзд із серпня
Показати ще