Купуючи звичні продукти в магазині чи на ринку, покупець не завжди може бути впевнений, що отримує саме той товар, який заявлений на упаковці. За оцінками фахівців, у деяких категоріях частка фальсифікованої продукції сягає 30%, і зовні відрізнити підробку від справжнього продукту буває вкрай складно. Найчастіше виробники вдаються до заміни дорогих інгредієнтів дешевшими аналогами, які неможливо виявити без спеціального обладнання.
Як повідомляє видання «На пенсії» з посиланням на УНІАН, одними з найпроблемніших категорій в Україні залишаються молочні продукти та ковбасні вироби. Це не означає, що третина всієї харчової продукції в країні є фальсифікатом — ідеться про окремі категорії, де ситуація найгірша. Масштаб проблеми підтверджують і перевірки Держпродспоживслужби, які регулярно виявляють порушення навіть у великих торговельних мережах.
Які продукти підробляють найчастіше
До переліку продуктів, які фальсифікують найчастіше, входять вершкове масло, сметана, кисломолочний і твердий сир, ковбасні вироби та морозиво. Фальсифікація дає змогу виробникам здешевити продукцію й збільшити прибуток: молочний жир у маслі, сирі чи сметані можуть частково або повністю замінювати дешевшими рослинними жирами — пальмовою, кокосовою чи соняшниковою олією. У ковбасних виробах зменшують частку м'яса, додаючи крохмаль, соєвий білок, вологоутримувальні добавки, а іноді й перемелені кістки та шкуру. У морозиві молочний жир так само замінюють рослинним, а натуральні ароматизатори — синтетичними.
Як відрізнити справжній продукт від підробки: 5 конкретних ознак
Передусім варто уважно читати етикетку — це перший і найнадійніший спосіб захисту. Покупця має насторожити ситуація, коли замість звичного продукту продають товар із дуже схожою назвою: не «твердий сир», а «сирний продукт», не «вершкове масло», а «вершково-рослинний продукт», не «сметана», а «сметанний продукт». Якщо в складі на перших позиціях стоять рослинні жири, а не молочний жир — це вже не молочний продукт, а його імітація, хоч би як привабливо виглядала упаковка.
Друга ознака — ціна. Якісне вершкове масло не може коштувати стільки ж, скільки маргарин, адже для виробництва 1 кг масла потрібно близько 20 літрів молока. Якщо пачка масла вагою 200 г коштує менш як 40–45 гривень, це серйозний привід перевірити склад. Так само підозріло низька ціна на твердий сир або сметану майже напевно свідчить про заміну молочного жиру рослинним. Ковбаса, яка коштує дешевше за сире м'ясо, — це майже гарантовано продукт із мінімальним вмістом м'ясної сировини.
Третя ознака — консистенція та зовнішній вигляд. Справжнє вершкове масло в холодильнику тверде, а за кімнатної температури розм'якшується рівномірно, не розшаровуючись і не виділяючи крапель вологи. Фальсифікат із рослинними жирами часто залишається м'яким навіть у холодильнику, а на зрізі має неоднорідний, «крихкий» вигляд. Якісний твердий сир має рівномірний колір і щільну структуру, тоді як «сирний продукт» часто кришиться, має гумоподібну консистенцію і неприродно яскравий жовтий колір через додавання барвників.
Четверта ознака — запах і смак. Натуральне вершкове масло має характерний вершковий аромат без сторонніх ноток, тоді як фальсифікат може віддавати маргарином або мати «порожній», ненасичений смак. Сметана з рослинними жирами часто залишає на язиці неприємний жирний наліт, а її смак — «плаский», без характерної кисломолочної нотки. Ковбасні вироби з великою кількістю добавок мають надто однорідну, пастоподібну текстуру на розрізі та різкий присмак спецій, який маскує відсутність м'яса.
П'ята ознака — поведінка продукту під час нагрівання. Справжнє вершкове масло на сковороді тане рівномірно, утворюючи білу піну, тоді як підробка шипить, бризкається і залишає темний осад. Домашній тест із окропом також показовий: якщо шматочок масла кинути в гарячу воду, натуральний продукт розтане, залишивши на поверхні рівномірну масляну плівку, а фальсифікат розпадеться на окремі крупинки. Сир із високим вмістом рослинних жирів під час нагрівання не плавиться, а стає гумовим або взагалі не змінює форму.
Що каже законодавство про фальсифікат
В Україні відповідальність за виробництво та реалізацію фальсифікованої продукції передбачена одразу кількома нормативними актами. Згідно зі статтею 23 Закону «Про захист прав споживачів», продавець або виробник зобов'язаний надавати достовірну інформацію про товар, а введення покупця в оману щодо складу чи властивостей продукту є прямим порушенням. Кримінальний кодекс (стаття 227) передбачає покарання за умисне введення в обіг небезпечної продукції: від штрафу до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до позбавлення волі строком до трьох років, якщо це спричинило шкоду здоров'ю людей.
Водночас під час воєнного стану діють обмеження на проведення планових перевірок бізнесу, що ускладнює системний контроль. Проте позапланові перевірки за зверненнями споживачів проводяться, і кожен громадянин має право ініціювати таку перевірку, якщо має обґрунтовані підозри щодо якості придбаного товару.
Куди звертатися, якщо ви підозрюєте фальсифікат
Якщо після вживання продукту виникли проблеми зі здоров'ям або ви маєте серйозні підозри щодо якості товару, насамперед збережіть чек, упаковку та, за можливості, частину самого продукту. Звернутися можна до Держпродспоживслужби — це головний орган, який контролює безпечність харчових продуктів в Україні. Телефон гарячої лінії: (044) 364-77-80, а також можна подати електронне звернення через офіційний сайт відомства dpss.gov.ua. Крім того, скаргу можна подати через територіальні управління Держпродспоживслужби у вашій області — їхні контакти доступні на тому ж сайті.
Головне правило при покупках — не орієнтуватися лише на ціну чи привабливу упаковку. Уважно читайте склад, перевіряйте назву продукту, термін придатності й умови зберігання. Особливо це важливо, коли йдеться про масло, сир, сметану та ковбасні вироби — продукти, які найчастіше стають об'єктом фальсифікації на українському ринку.
Раніше портал Знай повідомляв, пенсії прив'яжуть до реальних цін на продукти й ліки: вимагають до 150% мінімуму.
Також наш портал інформував, кешбек у 19 банках: українці найчастіше повертають гроші за продукти, кафе та аптеки.
Більше деталей читай у матеріалі: продукти зникають із магазинів: економіст розповів, чи є привід панікувати.
