У Німеччині система соціальної допомоги, яка забезпечила українцям швидкий доступ до фінансових виплат, стала своєрідною "пасткою", що демотивує їх активно шукати роботу. Така ситуація все більше викликає невдоволення серед місцевих жителів і спонукає владу до введення суворіших заходів контролю, зокрема заміни грошових виплат на спеціальні платіжні картки.

Про цю проблему під час етеру з політологом та шеф-редактором "Хвилі" Юрієм Романенком розповіла Валентина Павлак, власниця аптеки в Німеччині та політикиня від партії Вільних демократів (FDP). Експертка акцентувала увагу на тому, що надання українцям статусу за "Параграфом 24" забезпечило їм швидкий доступ до соціальних виплат (Bürgergeld), стало причиною пародоксальної ситуації.

Біженці в Німеччині. Фото: Главком
Біженці в Німеччині. Фото: Главком

Валентина Павлак пояснила, що система сприяє вибору соціальної допомоги, а не праці на низькооплачуваних посадах, адже після врахування податків та інших витрат розмір доходу на робочому місці практично не перевищує величини соціальної допомоги.

"І виходить парадокс: людині вигідніше сидіти на соціалі, ніж йти працювати на просту роботу. Бо якщо ти йдеш працювати, наприклад, касиром чи прибиральницею, ти отримуєш мінімалку... З неї вираховують податки, страховку. І в тебе на руках лишається майже те саме, що ти мав би на соціалі", - пояснила експертка.

Популярні новини зараз
Чайник гріється довше, а полум’я змінило колір: що відбувається з газом Пенсія зросте майже до 13 тисяч гривень: кого зачепить підвищення з березня Пенсії піднімуть з березня: які надбавки світять пенсіонерам В Україні хочуть підвищити тарифи на світло: коли та на скільки
Показати ще

Вона поділилася прикладом, як самі українці аналізують вигоду: замість того, щоб втомлюватися на фізичній роботі за невелику доплату, багато хто воліє залишатися вдома й витрачати час на вивчення мови.

Ця проблема загострює соціальну напругу між місцевими жителями та біженцями. Працюючі німці не розуміють чому люди, які отримують допомогу, фактично мають майже такі ж доходи, як ті, хто щодня трудиться й платить високі податки. Це обурення підігріває зростання популярності праворадикальних партій, таких як "Альтернатива для Німеччини" (AfD).

Як зазначила Валентина Павлак, лише близько однієї п’ятої працездатних українців у Німеччині успішно знайшли роботу. Основною перешкодою для інтеграції залишається мовний бар'єр.

"Без мови в Німеччині ти ніхто. Ти не можеш працювати по спеціальності. Лікар не може бути лікарем, вчитель — вчителем. Треба підтверджувати диплом, а це роки", - пояснила політикиня.

Вона також зазначила, що влада вже вживає заходів для посилення контролю за системою соціальної допомоги. Одним із ключових нововведень може стати заміна готівкових виплат спеціальними платіжними картками. Цими картками можна буде розраховуватися лише за продукти чи товари першої необхідності, і вони не дозволятимуть знімати готівку або пересилати гроші за кордон.

"Це дуже сильний удар по тіньовій економіці і по тих, хто відправляє євро додому", - зазначила вона.

Також планується більш ретельний контроль за випадками відмови від запропонованих вакансій: за таких умов соціальна допомога може бути значно скорочена. За прогнозами Валентини Павлак, приблизно половина українців у Німеччині матиме шанс залишитися там за умови успішної інтеграції. Однак ті, хто сприймає систему як спосіб отримання легких грошей, ймовірно будуть змушені або повернутися на батьківщину після закінчення війни, або виїхати через посилення вимог до отримувачів виплат.

Експертка підсумувала, що без активних зусиль із боку самих українців вчитися мови та шукати роботу адаптуватися буде надзвичайно складно. Такий підхід необхідний для уникнення поступового обмеження матеріальної підтримки, оскільки німецьке суспільство терпить довго, але коли терпіння закінчується - дії стають рішучими й жорсткими.

"Тому я всім українцям кажу: вчіть мову, шукайте роботу, інтегруйтеся. Халява вічною не буде", - наголосила Валентина Павлак.

Українці в Німеччині. Фото: РБК
Українці в Німеччині. Фото: РБК

Раніше портал Знай писав, де найкомфортніше проживати в Німеччині.

Крім того, ми повідомляли, чому німецькі оцінки так лякають українських батьків.

Також портал інформував про весняне рівнодення 2026: коли буде, традиції та що варто зробити в цей день.