В Україні почастішали випадки агресії з боку громадян щодо співробітників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, аж до тяжких злочинів.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяНа цьому тлі знову загострилася дискусія про те, хто саме має займатися мобілізаційними заходами, включаючи їхню примусову складову.
Військовий омбудсмен Ольга Решетилова (Кобілінська) заявила , що чинне законодавство не передбачає участі військовослужбовців ТЦК та СП у примусовій мобілізації. Більше того, за її словами, такі завдання не відповідають їхнім професійним функціям. Основна робота центрів – це ведення військового обліку, формування мобілізаційних планів та взаємодія з військовими частинами.
При цьому функції примусового залучення громадян, як наголошує омбудсмен, мають виконувати правоохоронні органи, насамперед Національна поліція. Саме вони мають відповідну підготовку, навички та інструменти для роботи з населенням у подібних ситуаціях.
Решетилова також наголосила, що українські правоохоронці вже проходили навчання за участю громадянського суспільства та міжнародних партнерів, що дозволяє їм діяти професійніше та безпечніше. На її думку, передача таких повноважень поліції виглядала б логічним кроком та відповідала б нормам закону.
Вона додала, що розуміння необхідності таких змін вже є як у Міністерстві оборони, так і у МВС. Найближчим часом, на її очікування, це питання може бути врегульоване. Йдеться, по суті, не про нову реформу, а про приведення практики у відповідність до чинного законодавства.
Окремо омбудсмен звернула увагу на надмірне навантаження, яке зараз лежить на співробітниках ТЦК та СП. Крім мобілізаційної роботи, вони виконують широкий спектр соціальних завдань: повідомляють сім'ї про втрати, супроводжують поранених, працюють із родичами зниклих безвісти та загиблих, беруть участь в організації похорону.
За її словами, нерідко до мобілізаційних заходів залучають навіть тих військовослужбовців, які мають займатися виключно соціальною підтримкою, незважаючи на обмеження. Це лише посилює навантаження на персонал.
Самі співробітники центрів, як зазначає Решетилова, часто працюють без відпусток та вихідних уже протягом кількох років. Постійна емоційна напруга, особливо пов'язана з повідомленням сімей про загибель близьких, серйозно позначається на їхньому стані.
В результаті багато хто з них стикається з сильним моральним виснаженням, що, за словами омбудсмена, стає серйозною проблемою, яка потребує уваги на державному рівні.
