Коли працівника звільняють не за власним бажанням, а з ініціативи роботодавця, держава стає на бік людини. Кодекс законів про працю (КЗоТ) чітко прописує: у низці випадків компанія зобов'язана виплатити вихідну допомогу — і йдеться не про символічну суму, а про повноцінну фінансову подушку на час пошуку нової роботи.
Державна служба з питань праці нагадала, які саме підстави для звільнення запускають механізм обов'язкових виплат і скільки саме мають отримати українці, які втратили роботу. Правила діють і під час воєнного стану.
Які суми вихідної допомоги гарантує закон
Стаття 44 КЗоТ передбачає кілька рівнів виплат залежно від причини розірвання трудового договору. Найпоширеніший сценарій — скорочення штату, невідповідність посаді або неможливість забезпечити працівника роботою, зокрема через втрату виробничих потужностей унаслідок війни. У всіх цих випадках роботодавець зобов'язаний виплатити не менше однієї середньої місячної зарплати.
Інші обставини передбачають суттєвіші суми:
- призов або вступ на військову службу, направлення на альтернативну службу — дві мінімальні заробітні плати (у 2026 році мінімалка становить 8000 грн, тож ідеться про 16 000 грн);
- порушення роботодавцем трудового законодавства або вчинення мобінгу щодо працівника — не менше тримісячного середнього доходу;
- розірвання договору за пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗоТ — не менше шестимісячного середнього доходу.
Для порівняння: якщо працівник отримував 20 000 грн на місяць, то мінімальна вихідна допомога при стандартному скороченні становитиме 20 000 грн, а в разі звільнення за статтею 41 — уже 120 000 грн. Різниця колосальна, тож варто знати свої права до того, як підписувати документи.
Чи платять допомогу при звільненні за станом здоров'я
Окрема історія — коли людина більше не може виконувати роботу через хворобу. Відповідно до частини 2 статті 40 КЗоТ, роботодавець має право звільнити працівника за станом здоров'я, але лише за наявності висновку медико-соціальної експертизи (МСЕК) із чіткими рекомендаціями щодо обмежень життєдіяльності або протипоказань до трудової діяльності.
При цьому звільнення допускається тільки тоді, коли неможливо перевести працівника — за його згодою — на іншу роботу. Якщо ж переведення неможливе, роботодавець зобов'язаний виплатити вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Що робити, якщо роботодавець відмовляється платити
Ігнорування роботодавцем обов'язку виплатити вихідну допомогу може обернутися для підприємства фінансовими санкціями. Якщо вам не виплатили належну суму в день звільнення, алгоритм дій такий:
- Подайте письмову заяву-вимогу на ім'я керівника з посиланням на статтю 44 КЗоТ.
- Якщо реакції немає — звертайтеся до Державної служби з питань праці зі скаргою (можна онлайн через офіційний сайт).
- Одночасно можна подати позов до суду про стягнення невиплаченої допомоги — трудові спори для працівників звільнені від сплати судового збору.
Важливо: вихідна допомога має бути виплачена саме в день звільнення. Жодних «зачекайте до зарплати» чи «коли з'являться кошти» — закон не передбачає відстрочок.
Раніше портал Знай повідомляв, впо втратять 3000 грн на дитину: уряд прив'язав виплати до очного навчання.
Більше деталей читай у матеріалі: українцям почали компенсувати оренду житла: хто може отримувати виплати протягом 6 місяців.
