Українські покупці дедалі частіше стикаються з харчовим шахрайством: виробники свідомо замінюють натуральні компоненти дешевими замінниками, а на етикетках вказують неправдиву інформацію. За оцінками директора Союзу споживачів України Максима Несміянова, масштаби проблеми вражають — залежно від категорії товару частка підробок сягає 30%.
«Я не знаю, що в Європі, а в Україні — до 30% легко. Дивлячись, яка категорія товару», — зазначив Несміянов в коментарі УНІАН. Експерт навів красномовний приклад: під час перевірки п'яти зразків сметани жоден не виявився якісним продуктом — суцільний фальсифікат.
Що підробляють найчастіше
У зоні найбільшого ризику — молочна продукція та ковбасні вироби. У вершковому маслі, сирах та сметані молочний жир замінюють рослинним — найчастіше пальмовою олією. Ковбасу замість вищого ґатунку продають як першосортну: м'яса менше, добавок більше, а цінник — як за натуральний продукт.
Заступниця генеральної директорки Асоціації виробників молока Олена Жупінас уточнює: найчастіше фальсифікують сир, масло і сметану. «Споживач має бути просто більш уважним, тому що дуже часто маленькими буквами на етикетці написано, що це не сир твердий, а сирний продукт. Або що це не масло, а продукт вершково-рослинний, або не сметана, а сметанний продукт», — пояснила вона.
Крім молочки та ковбас, шахраї не оминають й інші категорії: оливкову олію розбавляють дешевою соняшниковою чи ріпаковою, а в дорогі бренди алкоголю додають етиловий спирт із барвниками.
Де найчастіше трапляється підробка
За словами Несміянова, ризик натрапити на фальсифікат значно вищий у невеликих крамничках, ніж у великих торговельних мережах. Більшість неякісних товарів-підробок виготовляють в Україні на дрібних та середніх виробництвах.
Ринки, за словами експертів, чудово підходять для сезонних овочів і фруктів, але купувати там молочну продукцію — ризиковано. Відсутність належного контролю за умовами зберігання лише підвищує ймовірність придбати зіпсований або підроблений товар.
Як розпізнати фальсифікат: три головні правила
1. Читайте етикетку. Інформація про товар має бути українською мовою, з повним переліком інгредієнтів, датою виготовлення та умовами зберігання. Звертайте увагу на формулювання: «сирний продукт», «вершково-рослинний продукт», «сметанний продукт» — це маркери того, що перед вами не натуральний товар, а замінник. Також на упаковці має бути вказана юридична особа виробника — це ваш єдиний важіль для претензій у разі отруєння.
2. Підозріло низька ціна — тривожний сигнал. Якщо масло коштує вдвічі дешевше за аналоги, це не акція, а привід засумніватися в його складі. Наднизький прайс має насторожувати, а не приваблювати.
3. Купуйте в перевірених місцях. Великі мережі супермаркетів ретельніше контролюють постачальників і якість продукції. У невеликих магазинах «біля дому» шанс натрапити на фальсифікат суттєво вищий.
Як наголошують фахівці, універсального рецепту проти харчових підробок не існує — лише уважність до кожної покупки допоможе зменшити ризики.
Раніше портал Знай повідомляв, молочка +10%, гречка +15%: якими будуть ціни на продукти восени.
Також наш портал інформував, масло 180 г за 120 грн замість 200 г: українців попередили про приховане подорожчання продуктів.
