У Києві на підтримку ОСББ щороку спрямовують сотні мільйонів гривень. У 2026 році на програму «70/30» передбачили понад 420 млн грн. За її умовами місто може профінансувати до 70% вартості визначених робіт, а решту сплачують співвласники.
Експерт у сфері ЖКГ Олег Попенко звертає увагу на проблему такого підходу. За його словами, місто має враховувати не лише відповідність ОСББ формальним умовам конкурсу, а й реальну потребу будинку в бюджетній допомозі.
Показовим прикладом він називає ОСББ «Дипломат Хол» на Жилянській, 59. Це житловий комплекс у центрі Києва, введений в експлуатацію у 2006 році. На ринку тут є квартири приблизно за 170 тисяч доларів, а вартість окремих об'єктів сягає 380 тисяч доларів.
При цьому ОСББ бере участь у міських програмах. У липні воно проводило закупівлю на капітальний ремонт підвальних приміщень під найпростіше укриття з очікуваною вартістю близько 6,5 млн грн. Наприкінці серпня оголосили ще одну закупівлю — на ремонт внутрішньобудинкових інженерних мереж за 2,977 млн грн.
Водночас важливо розділяти ці витрати. Немає підстав стверджувати, що 6,5 млн грн на укриття є коштами «70/30». А ось закупівля майже на 3 млн грн має документальний зв'язок із міськими рішеннями щодо енергоефективних проєктів 2026 року.
Попенко наголошує: проблема не в конкретному ОСББ. Якщо правила дозволяють брати участь у програмі, мешканці мають право ними користуватися. Питання виникає до самих правил.
На думку експерта, під час розподілу бюджетних коштів варто враховувати вік будинку, технічний стан мереж, тепловтрати та фінансові можливості співвласників. Адже однакова сума допомоги може мати зовсім різний ефект для старого будинку та дорогого житлового комплексу.
Окремо експерт звертає увагу на фінансування енергообладнання — сонячних станцій, інверторів та акумуляторів. Тут важливо оцінювати не сам факт встановлення обладнання, а його реальну ефективність: вартість проєкту, обсяг виробленої енергії, автономність будинку та витрати на експлуатацію.
Попенко не закликає скасовувати «70/30». Навпаки, такі програми потрібні. Але їх, на його думку, необхідно зробити більш адресними та прозорими.
Кияни повинні бачити, скільки коштує кожен проєкт, яку частину платить ОСББ, скільки дає місто та який результат очікується. Тоді можна буде оцінити ефективність кожної бюджетної гривні.
Головне питання, яке ставить експерт: чи повинні на однакових умовах конкурувати за бюджетну допомогу мешканці старого будинку, які не можуть зібрати гроші на аварійні мережі, та власники квартир вартістю сотні тисяч доларів?
Нагадаємо, комунальні борги пропонують заморозити: українці просять поставити платіжки на паузу
Раніше ми розповідали, що українці можуть вимагати перерахунок комуналки: як зменшити платіжки
Також, програми утеплення поставили на паузу: що робити ОСББ
