У чернівецькому бюро судмедекспертизи є величезна книга з розміткою по горизонталі. Сюди щодня вручну вносять дані про померлих: вік, причина смерті, додаткова інформація.

Віднедавна є ще одна примітка — чи була людина хвора на COVID-19. У серпні ледь не в один день тут з’явилися записи про двох померлих від наслідків коронавірусу: один був 1935 року народження, інший — 2020-го.

Як коронавірус вплинув на роботу судмедекспертів і що вони радять тим, хто не вірить в існування COVID-19, про це розповіли в Reporters.

"Запросили на похорон людей зо двісті, з яких 40 чи 50 потім опинились у лікарні. А позитивний тест на COVID-19 у тої дитини прийшов з лабораторії тільки за два дні після похорону", — розповідає про нещодавній випадок у місті 68-річний професор, начальник Чернівецького обласного бюро судово-медичної експертизи Віктор Бачинський.

фото reporters.media

Популярні новини зараз

На полиці - 9.27 грн, на касі - ціна в квадраті: відомий супермаркет продає один пакет за ціною двох

Лариса Ніцой заявила, що у Росії потрібно запровадити українську мову другою державною: "На Кубані їй надати статус регіональної"

"Холостяк" Заливако задумався над емоціями поруч з Ганною Богдан: "Щирості в ній немає"

Григорія Чапкіса провели в останню путь: море квітів та сліз, камери і скорботний Зеленський

Показати ще

Каже, попри вмовляння та висновок спеціалістів, які після розтину навіть без тесту розуміли, що найімовірніша причина — коронавірус, батьки піврічного хлопчика все ж влаштували масове прощання.

У квітні Бачинський був одним із тих, хто підтримав рішення тимчасово припинити розтини в бюро судмедекспертизи. На відміну від патологоанатомів, які досліджують тіла за скеруваннями головних лікарів і перевіряють, чи за життя був правильно встановлений діагноз, судмедексперти працюють із тими, хто помер поза медзакладом. Наприклад, удома, в результаті аварії, нещасного випадку чи у кареті швидкої допомоги. Навесні, в період часткової зупинки роботи, у бюро не проводили розтинів тих, хто за життя міг мати підозру на COVID-19. Ухвалюючи кожне таке рішення, спиралися, зокрема, на свідчення родичів померлих. Віктор Бачинський дотепер вважає, що так було правильно.

Його колега, 54-річний доцент Ілля Беженар, який очолює у бюро відділ експертизи тіл померлих, навпаки, переймається, що навесні судмедексперти згаяли час і не побачили на розтинах щось таке, що могло б допомогти боротися з пандемією.

Хоч фахівці бюро припускають, що коронавірус після зупинки серця активний у тілі ще 8-10 годин, міністерство рекомендує починати розтин аж за добу після смерті.

Поховання у період пандемії обговорюють не тільки в бюро, а й по всій країні. Навесні медики не до кінця розуміли, як убезпечити від зараження себе й близьких померлого й при цьому зберегти людську гідність небіжчика. А зараз, у постанові №44, МОЗ видало чіткі правила прощання з померлими від наслідків COVID-19.

фото reporters.media

«Присутні на похованні, — йдеться у документі, — мають дотримуватися дистанції у 1,5 метра, не повинні торкатися відкритих ділянок тіла та проводити обрядові поцілунки. Тіла померлих мають бути оброблені дезінфекційним розчином. При надмірному утворенні рідини тіло померлого має бути також поміщено в герметичний пакет-мішок».

Тим часом Ілля Беженар зізнається, що дивується не тільки легковажності родичів небіжчиків, а і їхнім проханням не згадувати в документах про виявлення коронавірусу.

"Родичі померлих бояться самоізоляції більше за хворобу. Вони не переживають за суспільний осуд чи за те, що також є хворими й можуть заразити купу людей. Вони просто не хочуть, щоб їх закрили на двотижневий карантин", — знизує плечима доцент.