32-річний Олег Гавриленко працює в ІТ. Майже все життя він гарував на залізниці в маленькому містечку у Черкаській області, та в 2015 році зрозумів: сидіти все життя на станції не хоче і час докорінно змінювати життя.

Про те, з чого починав навчання, чому покинув, але згодом повернувся знову, про спроби освоїти Front-end Олег розповів в інтерв’ю DOU.

Приїхав на Донбас без крихти досвіду, і керував цілою ротою

У серпні 2015 року черкащанин отримав повістку. Прийшовши до військового комітету, почув, що його спеціалізація у війську не затребувана.

"Мене відіслали в Академію сухопутних військ у Львові, щоб навчити нової спеціальності. Там я познайомився з офіцером з кадрів, і він запропонував піти в піхоту чи артилерію. Тоді я зрадів, адже з’явилася можливість пройти повноцінне навчання та справді допомогти країні. А позицію замполіта я ніколи серйозно не сприймав", - розповідає Олег.

Популярні новини зараз

Стосунки з "Холостяком" Мельником і зізнання за сценарієм: Юлія "Зайка" розкрила шанувальникам правду

100 тисяч загиблих: Володимир Зеленський вшанував пам'ять жертв політичних репресій

Михайло Поплавський захотів молоду дівчину, але все пішло не за планом: "Підманула, підвела"

Віктор Павлік зібрав валізи вагітної Репяхової: "Це останній раз"

Показати ще

Коли за два місяці потрапив у зону бойових дій, зрозумів: він єдиний офіцер у роті.

"Я був зелений, не відстрілював, що робиться. Вийшло так, що мої підлеглі були на фронті на три місяці довше за мене. Вони вже брали участь у бойових діях, мали досвід, а я навіть на журналах ведення обліку особового складу не розумівся. Попри це мене поставили виконувачем обов’язків командира роти. Одразу. Це означало, що в підпорядкування я отримую приблизно 60 людей", - розповідає черкащанин.

З зони АТО - у київську поліцію

Повернувшись зі Сходу, Олег знову пішов на залізницю, проте війна далася взнаки: більше не міг сидіти на місці, прагнув допомагати своїй державі.

"Вирішив перебратися до Києва й піти в поліцію. Мені не подобалося, як вона працює, - розповідає Олег, - провчився чотири місяці в академії і пішов служити в Дарницькому районі. Але поліційна атмосфера була мені не до душі. Наприклад, коли гинув поліцейський, всі колеги накривали жетони чорними стрічками. А я думав: чому, коли гине військовий, цього ніхто не робить?".

За 9 місяців служби чоловік повернувся додому. Назад на залізницю, назад у свою квартиру.

IT з нуля - недурна ідея

Після повернення з Києва Олег натрапив на курси з програмування IT BRO. Це безкоштовні курси, які заснував Олекса Коба - полтавський волонтер, служив добровольцем у батальйоні "Дніпро-1", а нині керує невеликою компанією з такою самою назвою, що і курси — IT BRO. Далі була ще не одна школа, та ще й курси англійської, бо ж Олег добре розумів: без гарної ангійської в ІТ діла не зробиш.

"З 9 грудня я вже не працюю на залізниці. Вирішив остаточно сконцентруватися на програмуванні та англійській. Та й боявся, що рутина мене поглине, якщо не попрощаюся з нею різко. Моя робота на залізниці поблизу дому, вона не складна. Так, зарплата не дуже висока, але за мірками Сміли ще нічого. І ти думаєш, що все нормально. Дуже складно висмикнути себе й почати вчити щось нове, спробувати досягти більшого. Це стрес, але потрібно рухатися далі, - натхненно каже черкащанин, - Я зрозумів, що допомогти країні можна не лише у війську. Наразі я працюватиму над електронним кабінетом. І ця розробка спростить життя тисячам людей, адже їм більше не доведеться стояти в чергах, щоб отримати довідку. У майбутньому хотів би зайнятися електронним голосуванням — це масштабні плани".

IT для мене — це не лише про гроші. Це про великі зміни. Але робити їх може той, хто справді знається у цій справі, а не просто бачить щось поверхово. Тому вчуся і вчитимуся далі.

Нагадаємо, путінські окупанти не дають відновлювати Донбас: стріляють по простих українцям

Як повідомляв "Знай.ua",різдвяні історії з передової: бійці ЗСУ поділилися своїми заповітними мріями

Знай.ua писав, львів'яни везуть на Донбас Різдво, герої чекають: "Любов і 7 тисяч вареників"