Українці дедалі частіше стикаються з ситуацією, коли після подання декларації до податкової служби банк повторно вимагає ті самі документи. Багатьом це здається зайвою бюрократією. Однак, як пояснює адвокат Яків Воронін, причина — у різних функціях податкової та банків у системі фінансового моніторингу.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПодаткова служба перевіряє правильність нарахування податків: арифметику, строки подання, відповідність формі. Прийняття декларації не означає автоматичного підтвердження достовірності зазначених у ній даних — це лише формальна перевірка.
Банк же виконує інше завдання: він зобов’язаний перевіряти джерела походження коштів клієнта та оцінювати ризики операцій. Відповідно до закону про фінансовий моніторинг, зокрема частини 7 статті 11, банк має право витребувати документи, а клієнт зобов’язаний їх надати. Це не рекомендація і не побажання — це пряма норма закону.
Наразі між базами податкової та банків немає автоматичного обміну документами. Попри впровадження міжнародного стандарту CRS для обміну інформацією про закордонні рахунки та плани створення єдиного реєстру рахунків, підприємець фактично сам передає документи різним установам.
Чому банки стали обережнішими
Останніми роками Національний банк України активно штрафує фінансові установи за порушення правил фінмоніторингу. Суми санкцій сягають десятків мільйонів гривень. За таких умов банки обирають більш жорсткий підхід: краще додатково перевірити клієнта, ніж сплатити великий штраф.
Регулятор також рекомендує банкам ретельно перевіряти компанії з ознаками «оболонок» та новостворених ФОПів із різким зростанням оборотів. Особливу увагу звертають на відповідність фінансових операцій задекларованим обсягам діяльності та наявність типових господарських витрат — зарплат, оренди, комунальних платежів.
Межі повноважень банку
Попри широкі повноваження, банки не можуть діяти безмежно. Експерти наголошують на кількох важливих моментах:
-
Банк має право вимагати лише ті документи, які потрібні для цілей фінмоніторингу. Наприклад, ФОП на спрощеній системі не веде повноцінний бухгалтерський облік, тому вимога балансу чи фінансової звітності може бути безпідставною.
-
Заходи перевірки мають бути пропорційними. Обсяг документів для малого підприємця не повинен дорівнювати вимогам до великої компанії.
-
Блокування рахунку має чіткі строки: спочатку до двох робочих днів банком, потім — за участі Держфінмоніторингу до семи або тридцяти днів. Подальше утримання коштів можливе лише за рішенням суду.
Судова практика останніх років свідчить: якщо банк порушує процедуру, не обґрунтовує блокування або перевищує строки, клієнт має шанси виграти справу.
Що робити у разі запиту
Ігнорувати запит банку — найгірша стратегія. Це майже гарантовано призведе до блокування рахунку. Варто надати документи в межах вимог закону, а якщо певний документ не передбачений для вашої системи оподаткування — пояснити це письмово з посиланням на норму права.
У разі блокування алгоритм дій такий: письмова претензія банку, звернення до НБУ, а далі — суд. Послідовність має значення.
Крім того, інформація про відмову в обслуговуванні може передаватися іншим банкам у межах законодавства про фінмоніторинг. Тому до комунікації з фінансовою установою слід ставитися відповідально.
Нагадаємо, клієнти ПриватБанку зможуть отримати компенсацію до 15 тисяч гривень
Раніше ми розповідали, що банкомат списав гроші і вимкнувся: блекаут може залишити з пустим гаманцем
Також, клієнтам ПриватБанку потрібно негайно замінити свої платіжні картки: кого це стосується
