В Україні фінансовий моніторинг поступово стає жорсткішим, а банки дедалі активніше перевіряють клієнтів та їхні операції. У багатьох українців це викликає обурення через блокування рахунків, затяжні перевірки та постійні запити документів. Водночас влада пояснює: посилення контролю пов’язане з євроінтеграцією та наближенням українських правил до стандартів ЄС.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЯк пояснюють експерти, головна мета фінмоніторингу і в Україні, і в Європі однакова — боротьба з відмиванням коштів, незаконними фінансовими схемами та ухиленням від сплати податків. Проте сам підхід банків до контролю суттєво відрізняється.
В Україні банки часто починають активну перевірку вже після проведення операції. Клієнтам можуть телефонувати, просити пояснення, вимагати договори, податкові декларації або підтвердження джерел доходів. Особливо це стосується великих переказів, регулярних P2P-операцій, роботи з криптовалютами чи руху грошей між особистими та ФОП-рахунками.
У країнах ЄС система працює інакше. Там основний акцент роблять ще на етапі відкриття рахунку. Банк одразу може перевіряти джерела доходу, податкове резидентство та мету використання рахунку. При цьому багато процесів автоматизовані — спеціальні системи самостійно оцінюють ризики та можуть навіть обмежити доступ до рахунку без тривалих пояснень.
Ще одна відмінність — рівень відкритості. В Україні клієнти часто скаржаться на блокування карток без чітких пояснень. Після подання документів банк може місяцями не відновлювати обслуговування або надсилати формальні відповіді. У ЄС банки також мають право закривати рахунки без детального пояснення причин, але там подібний контроль давно став звичною практикою.
У Нацбанку повідомляли, що лише за 2025 рік українці подали понад 60 тисяч звернень до НБУ, з яких понад 6 тисяч стосувалися саме блокування або арешту рахунків. Це показує, наскільки болючою темою став фінмоніторинг для багатьох клієнтів банків.
Окремо українці часто скаржаться на високі комісії при примусовому закритті рахунків. Іноді банки утримують 20–30% від залишку коштів. У країнах ЄС такі ситуації трапляються рідше, а повернення грошей зазвичай здійснюється за стандартними тарифами.
Також важливим фактором залишається актуалізація персональних даних. Якщо клієнт не оновив документи або інформацію про себе, банк може тимчасово заморозити рахунок. Особливо суворо це працює щодо нерезидентів та мігрантів.
Нагадаємо, затримка переказів в "Ощадбанку": коли гроші прийдуть не одразу
Раніше ми розповідали, що не пишіть це в призначенні платежу: які слова є "червоною ганчіркою" для податкової
Також, "Ощадбанк" блокує картки для пенсій та соцвиплат: що робити клієнтам
