Історія, яка могла трапитися з кожним: жінка з Чернігівщини втратила 13 266 гривень із пенсійної картки Ощадбанку — і не змогла повернути їх навіть через суд. Гроші зникли 5 липня 2024 року, а всі банківські операції пройшли технічно бездоганно. Ось тільки сама власниця рахунку їх не проводила.
Як повідомляє Інформатор із посиланням на матеріали Єдиного державного реєстру судових рішень, схема виявилася класичною: зловмисники перехопили одноразові коди підтвердження (OTP), які надходили на фінансовий номер телефону жінки, після чого отримали доступ до мобільного додатку «Ощад 24/7».
Як зникли гроші: хронологія шахрайської атаки
Згідно з матеріалами справи, 17 червня 2024 року о 15:11:45 на фінансовий номер клієнтки надійшли одноразові коди для встановлення мобільного додатку. Цього жінка не помітила — як і того, що хтось уже отримав контроль над її номером через оператора «Київстар». За кілька тижнів, 5 липня 2024 року, з її пенсійного рахунку здійснили кілька переказів на картки в іншому банку — загалом 13 266 гривень.
Позивачка наполягала: картка весь час була при ній, пароль і логін нікому не передавалися, жодних платіжних доручень вона не складала. За фактом крадіжки відкрили кримінальне провадження №12024270380000521 за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України.
Аргументи банку: «технічно все правильно»
Ощадбанк зайняв жорстку позицію. У суді представники фінустанови заявили: усі спірні операції пройшли з дотриманням технічних вимог — вхід у додаток підтверджено біометрією, перекази верифіковано одноразовими кодами доступу, а ідентифікацію клієнта проведено повністю. З цього банк зробив висновок: жінка сама — свідомо чи через необережність — розкрила персональні дані, реквізити картки та коди підтвердження.
26 січня 2026 року Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області повністю відмовив у задоволенні позову. Колегія Чернігівського апеляційного суду під головуванням судді Шитченко Н.В. 30 червня 2026 року залишила це рішення в силі.
Тягар доведення: чому суди не захистили жертву
Центральна проблема цієї справи — кому і що доводити. Ощадбанк посилався на технічну коректність операцій як на доказ провини клієнтки. Водночас жінка вказувала: той факт, що коди ввели правильно, ще не означає, що саме вона їх вводила. Сучасні шахрайські схеми дозволяють перевстановлювати банківські додатки через перехоплені OTP-коди так, що реальний власник навіть не підозрює про втрату контролю над фінансовим номером.
Правова позиція Верховного Суду України в аналогічних справах зобов'язує саме банк доводити, що клієнт своїми діями чи бездіяльністю сприяв незаконному використанню конфіденційної інформації. Однак у цьому провадженні суди обох інстанцій погодилися з позицією Ощадбанку. Як наслідок — жінка залишилася без пенсійних коштів.
Суперечлива практика: Ощадбанк програвав аналогічні справи
Цікаво, що раніше Ощадбанк уже програвав суди за схожих обставин. В одному з випадків банк відмовився повертати 58 163 гривні, викрадені через мобільний додаток, — але суд став на бік клієнта. У іншій справі шахраї зняли 61 202 гривні з кредитки клієнтки, після чого банк вимагав від жінки погасити кредитний борг — і знову програв, оскільки не довів, що саме власниця рахунку сприяла несанкціонованим переказам.
Як захистити свої гроші на картці
Експерти з кібербезпеки радять дотримуватися кількох базових правил, які знижують ризик стати жертвою шахраїв:
- Підключіть SMS-інформування про всі операції — це допоможе миттєво виявити підозрілий переказ.
- Встановіть окремий пароль на SIM-карту (PIN-код), щоб ускладнити перевипуск номера без вашого відома.
- Не переходьте за підозрілими посиланнями з SMS чи месенджерів — шахраї часто маскують фішингові сторінки під сайти банків.
- У разі зникнення коштів негайно телефонуйте на гарячу лінію банку (Ощадбанк: 0-800-210-800) та блокуйте картку. Після цього звертайтеся до кіберполіції.
Раніше портал Знай повідомляв, шахраї під виглядом служби безпеки банку змушують українців знімати всі гроші з рахунків.
Також наш портал інформував, зникла банківська картка: рахунок іде на хвилини — інструкція від НБУ.
